Батьківська сторінка

5 основних речей, які мають знати батьки про коронавірусну інфекцію COVID-19

Як реагувати, щоб убезпечити свою родину від хвороби?

ПЕРШЕ. Інфекція передається переважно повітряно-крапельним шляхом від зараженої людини або через дотик до забруднених поверхонь.

ЩО РОБИТИ?

·        попросити дітей не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар;

·        нагадувати дітям про обов’язкове миття рук перед прийомом їжі та після відвідування вбиральні (мити руки потрібно щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук);

·        попросити дітей утриматися від прийому їжі з загальних упаковок або посуду (горішки, чіпси, печиво та інші снеки), куди багато людей занурюють руки;

·        просити дітей уникати привітальних обіймів і рукостискань, поки епідеміологічна ситуація не стабілізується;

·        посилити вимоги до вологого прибирання приміщень, очищення та дезінфекції об’єктів, яких торкається велика кількість людей, провітрювати приміщення;

·        важливо уникати місць масового скупчення людей.

 ДРУГЕ. Симптоми інфекції: кашель, біль у горлі, риніт, лихоманка, утруднене дихання, сухий кашель, чхання, біль у грудині; у деяких випадках – діарея або кон'юнктивіт. У складних випадках інфекція може викликати пневмонію. У деяких випадках ця хвороба може бути смертельною, однак переважно це відбувається з людьми середнього чи похилого віку, що мають супутні захворювання.

ЩО РОБИТИ:

у разі підвищеної температури дитина має залишитися вдома до повного одужання та одразу отримати консультацію сімейного лікаря.

ТРЕТЄ. Як правильно поводити себе в умовах поширення вірусу?

·        мити руки щонайменше 20 секунд або використовувати дезінфекційні засоби для рук

·        під час кашлю або чхання прикривати рот і ніс паперовою хустинкою, яку потім необхідно викинути; чхати також правильно у згин ліктя

·        не підходити ближче ніж на 1 метр до людей, що кашляють, чхають або мають жар, уникати будь-якого тісного контакту з ними

·        не споживати сирих чи недостатньо термічно оброблених продуктів тваринного походження

ЧЕТВЕРТЕ. Маски не допомагають убезпечити себе від вірусу, вони допомагають лише в тому разі, коли маску носить хвора людина.

П’ЯТЕ. Наразі не існує жодних ліків для лікування чи запобігання коронавірусу. Будь-які пропозиції в Інтернеті про вакцини чи ліки – неправда.

БАТЬКАМ ТА ВЧИТЕЛЯМ:

ЯК НАВЧИТИ ШКОЛЯРІВ МИСЛИТИ КРИТИЧНО

ФАКТ. Критичне мислення – це мистецтво аналізувати та ухвалювати незалежне, обмірковане рішення. У США це поняття з’явилося ще на початку ХХ століття. В Україні стало трендовим у зв’язку з активним впровадженням цього поняття в освіту.

ЧОМУ ВАЖЛИВО НАВЧАТИ ДИТИНУ КРИТИЧНО МИСЛИТИ? Більшість вважає, що критичне мислення у різній мірі притаманне всім. Однак невелика частина людей дійсно здатна критично мислити. Більшість легко піддається маніпуляціям та тиску суспільства, робить неусвідомлений вибір, який у подальшому не може обґрунтувати. Тобто, навчаючи дитину критично мислити, ви навчаєте її аналізувати отриману із зовнішнього світу інформацію, опрацьовувати її та приймати обґрунтовані і виважені рішення. Надважливо навчити дитину приймати самостійні рішення, що також притаманне критичному мисленню.

ЯК ПРАЦЮЄ ОСВІТА СЬОГОДНІ? У сучасній школі ще з часів СРСР продовжує працювати система, яка пригнічує критичне мислення. Більшість школярів просто виконують завдання, не використовуючи при цьому критичне мислення. Річ у тім, що в школі панує культ оцінки. Найголовніше для учнів – отримати гарні оцінки. Найпростіший спосіб отримати їх – зробити те, що хоче вчитель. Система оцінок є одним із факторів, який пригнічує критичне мислення. Адже мало хто зі школярів наважиться поставити під сумнів твердження вчителя, ризикуючи отримати погані оцінки.

ЩО ВБИВАЄ КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ? Підходи вітчизняної школи сформовані таким чином, щоб вбивати критичне мислення. У перші роки дитина розуміє, що у школі цінять лише здатність давати правильні відповіді на питання, які самі учні не задавали, які їх у більшості випадків не цікавлять. Правильні відповіді – це ті відповіді, які необхідні вчителям або авторам посібників.

ЩО СПРИЯЄ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ У ДИТИНИ? По-перше, можливість висловлювати свою думку та мати на неї право. Будь-які дії, направлені на те, щоб придушити в дитині здатність мати свою думку, унеможливлюють подальший розвиток критичного мислення. По-друге, стимулювання роздумів у дитини. Дуже корисно, коли дитина часто розмірковує з приводу явищ та людей, що її оточують. Ще краще, якщо дитина здатна робити самостійні висновки на основі отриманих знань чи досвіду.

НАВЧИТИ школярів критично мислити можна лише у випадку повного реформування системи освіти. Те, що пропонується у Концепції нової української школи, досить цікаво і частково дієво. Проблема полягає у тому, що переважна більшість викладацького складу не готова змінюватися та відмовлятися від встановленої форми поведінки. Українські вчителі, як і всі вчителі на пострадянському просторі, звикли бути авторитарними. Наразі мало хто з них готовий поступатися своїми принципами.

БЕЗУМОВНО, після навчань та тренінгів вчителі починають застосовувати нові методи викладання предметів, нові програми, однак незмінним залишається формат поведінки. Українська освіта зробить крок вперед лише тоді, коли український вчитель перестане ставити себе вище дітей, встане з ними на одну сходинку, стане їм другом та наставником.

Як обрати дітям подарунок

на День Святого Миколая?

День Святого Миколая християни відзначають 19 грудня. І особливу радість він приносить дітям, бо Святий Миколай вважається їхнім покровителем.

Згідно з традиціями, цього дня в європейських країнах на дітвору чекають подарунки. Але це не щось грандіозне і велике, а приємні дрібниці, солодощі та веселе свято.

Вважається, що тільки слухняні й хороші дітки отримають подарунки від Миколая, а ті, хто погано поводився – отримають у подарунок різки та розчарування. Але це буде точно не ваша дитина, чи не так?

Що ж подарувати дитині на День Святого Миколая?

Солодощі. Яка дитина не любить солодке? Мабуть, такого малюка знайти просто нереально. Мами намагаються не зловживати цукерками в щоденному житті, то чому ж не послабити строгі правила у святковий день. Тим паче, що навіть серед солодощів можна завжди знайти ті, що не тільки не нашкодять дитині, а навіть будуть корисні!

Навіть якщо мама купує готові солодощі дитині, варто уникати яскравих цукерок, у них дуже багато барвників, також важливо читати інформацію на упаковці. Склад цукерок розповість сам за себе. Якщо там надто багато добавок і емульгаторів, відмовтеся від таких солодощів.

При виборі шоколаду бажано купувати той, що розроблений спеціально для дітей. У ньому буде багато молока і мало самого шоколаду, який може збудливо діяти на нервову систему дитини.

Те саме стосується і напоїв. Не треба купувати солодку газовану воду або розчинний яскравий напій, краще вибрати смачний фреш і натуральне морозиво!

Емоції в подарунок. Що найважливіше в подарунку? Задоволення від нього! Це може бути не просто довгоочікувана річ, але й подія. Наприклад, похід у кінотеатр на довгоочікуваний мультфільм, дитяче свято з друзями в затишному кафе, похід на циркову виставу або в зоопарк! Батьки завжди знають напевно, чого б хотілося дитині найбільше в цей час.

Тож варто просто «підслухати» її бажання і подарувати їх на День Святого Миколая!

Робимо уроки з дитиною:

поради батькам

Вам щодня доводиться змушувати дитину робити уроки? Багато батьків скаржаться на те, що це найскладніша частина виховання школяра. Можливо, вам стає трохи незручно, коли настає час виконувати домашнє завдання, тому що ви наперед знаєте, що дитина зараз почне влаштовувати істерики, кидати підручники та грюкати дверима. Ваше бажання допомогти їй призводить до того, що ви годинами сидите з нею за підручниками, слухаючи її скарги на те, як вона ненавидить навчання. Це може тривати з року в рік і так і не принести бажаного результату.

Домашні завдання – обов'язок дитини

Перш за все, вам потрібно зрозуміти: виконання домашніх завдань – це важка робота і для вас, і для дитини. У її насиченому графіку це один із найскладніших пунктів. Допоможіть їй знайти час для того, щоб регулярно вчити уроки, як би складно для неї це не було. Пам'ятайте, що її завдання – вчитися в школі, виконувати домашні завдання, а ваше – виконувати домашню роботу й виховувати дітей з любов'ю.

Мотивуючи дитину виконувати домашні завдання, легко вплутатися в протистояння з нею. Вона може проявити нелюбов до виконання завдань, вважаючи за краще гуляти, спілкуватися з друзями або займатися ще чимось. І якщо в цей момент ви не зможете впоратися з розчаруванням або злістю з цього приводу, ви програли в цій боротьбі. Багато дітей починають маніпулювати батьками, викликаючи в них фрустрацію й думки про те, що змінити таку поведінку просто неможливо.

Правда полягає в тому, що коли дитина з дитинства не навчиться виконувати свою роботу, долаючи труднощі, в дорослому житті вона буде мати проблеми. Тому батькам важливо навчити її відповідально ставитися до своїх обов'язків. Тримайте ситуацію під контролем і поясніть їй, що вчити уроки – це частина її повсякденних обов'язків.

Щоб привчити школяра виконувати домашні завдання без конфліктів, дотримуйтеся наступних рекомендацій.

Порада № 1.

Зберігайте спокій

Не втрачайте самовладання, не кричіть на дитину, якщо вона не відразу правильно вирішує завдання або відповідає на питання. Не критикуйте її за неправильні відповіді й не піддавайтеся спокусі зробити завдання за неї. У будь-якій ситуації зберігайте спокій. Якщо ви будете критикувати дитину або кричати на неї, це загострить атмосферу й тільки ускладнить їй завдання.

Порада № 2.

Поясніть дитині свої очікування та її відповідальність

Дайте зрозуміти, що вона повинна робити уроки вчасно й докладати до цього максимум зусиль. Визначте час, коли вона повинна робити уроки. Враховуйте індивідуальні особливості дитини. Комусь легко даються іноземні мови, але з математикою виникають труднощі, комусь навпаки. Одні діти більш посидючі і для них важливо, щоб під час виконання завдань їх ніхто не відволікав; іншим необхідно робити перерви й розбивати великі завдання на кілька дрібних. Деякі діти самостійні й можуть виконувати завдання без сторонньої допомоги, але більшості потрібний контроль і допомога з боку батьків відповідно до віку. Якщо у вас кілька дітей, ваше завдання ускладнюється, адже вам потрібно враховувати особливості кожного з них.

Порада № 3.

Регулярно спілкуйтеся з вчителями ваших дітей

Підтримуйте зв'язок із вчителями протягом усього навчального року, починаючи з вересня. Це допоможе вам знати все про успішність дітей у школі та буде особливо корисним у випадках, якщо в дитини виникають будь-які труднощі.

Порада № 4.

Визначте для себе оптимальну роль у взаємодії з дитиною

Деяких дітей потрібно постійно мотивувати до навчання, деяким – давати чіткі настанови та інструкції, а інших треба просто час від часу контролювати. Постарайтеся вибрати для себе таку роль у цьому процесі, яка буде максимально враховувати потреби дитини. Пам'ятайте, що, зрештою, саме вчитель визначає, добре чи погано дитина впоралась із завданням. Ви не несете відповідальності за результат, ваша задача – створити умови для дитини й допомагати їй за потреби. Ви можете висловлювати свої припущення, але за виконання домашніх завдань відповідальність несе дитина.

Порада № 5.

Діти повинні вчити уроки одночасно

Якщо у вас кілька дітей, які ходять до школи, організуйте їх розпорядок таким чином, щоб вони вчили уроки одночасно. Якщо хтось упорається зі своїми завданнями раніше, він повинен поводитися тихо, щоб не заважати брату чи сестрі.

Порада № 6.

Визначте час і місце для виконання домашніх завдань

Постарайтеся дотримуватися встановленого часу день у день. Якщо дитина активна, робіть перерви в роботі. Наприклад, дитина може 15 хвилин виконувати завдання, а потім зробити перерву на 5 хвилин. Під час таких перерв ви можете запропонувати їй перекусити, щоб відновити свої сили. Подбайте про спокійну атмосферу в будинку в цей час: вимкніть телевізор або хоча б зменшіть його гучність.

Переконайтеся, що в дитини є достатньо простору для того, щоб учити уроки. При цьому також потрібно враховувати індивідуальні потреби: для одних дітей для цього знадобиться великий кухонний стіл, щоб можна було розкласти всі книги й зошити, а для інших - маленький тихий куточок у дитячій кімнаті.

Порада № 7.

Привчайте дитину до розпорядку з раннього віку

Навіть якщо дитина ще маленька і лише вчиться читати, регулярно виділяйте для цього час. Це допомагає їй звикнути до розпорядку, адже з часом завдань стане все більше і вони будуть складніші.

Порада № 8.

Допомагайте дитині на складних етапах роботи

Іноді дитина не може виконати домашнє завдання через те, що на певному етапі в неї виникають труднощі. І тут потрібна ваша допомога. Наприклад, їй необхідно розв’язати ряд однотипних завдань, але вона не розуміє, з чого почати. Розберіть разом з нею 1-2 завдання – й решту вона зможе розв’язати самостійно. Якщо вона не може вибрати тему для твору, ви можете провести разом з нею невеликий мозковий штурм, щоб знайти потрібну ідею. Запам'ятайте: ви не повинні виконувати завдання за дитину, досить лише трішки її підштовхнути до правильного рішення.

Порада № 9.

Вирішіть з чоловіком, хто з вас буде

допомагати дитині з уроками

Для цього визначте, у кого з вас краще виходить пояснювати що-небудь. Це допоможе заощадити час на виконання домашніх завдань. Якщо ж ви виховуєте дитину самі, можна час від часу просити про допомогу когось із друзів або родичів.

Порада № 10.

Проявіть співчуття й підтримку

Якщо навчання дається дитині важко, підтримайте її, проявіть співчуття. Іноді дітям задають досить складні завдання, і у вашої дитини можуть виникати проблеми з їх виконанням. Запитайте у вчителя, чи всім дітям у класі важко даються такі завдання, чи тільки вашій дитині. Якщо подібні проблеми спостерігаються в неї в класі, вчитель може провести тестування, щоб визначити причину цього. Хоча батькам і неприємно чути про те, що їхня дитина має проблеми з навчанням, діючи спільно з учителем, можна виправити ситуацію.

Порада № 11.

Використовуйте позитивне підкріплення

Дітей необхідно мотивувати добре вчитися, виконувати домашні завдання й отримувати високі оцінки. Більшість дітей отримують задоволення від високих оцінок і досягнень у навчанні. Але якщо цього не відбувається, можна використовувати додаткові стимули. Не рекомендується заохочувати дитину грішми. Замість цього можна купити їй те, що вона давно хотіла, зводити її в кіно тощо. Ці речі стануть для дитини більш значущими, ніж грошове заохочення. Крім того, це зміцнить атмосферу любові й підтримки у вашій родині.

Швидше за все, ваша дитина ніколи не полюбить робити домашні завдання або це заняття буде даватися їй з труднощами. У всіх дітей різні здібності, і якщо ваша дитина не досягне успіху в науці, вона може стати художником, будівельником або технічним працівником. Нам би всім хотілося, щоб наші діти самостійно вчили уроки, але, швидше за все, цього не станеться. Тому нам потрібно допомагати їм, підтримувати та вчити відповідально ставитися до навчання.

Покрова Пресвятої Богородиці 

14 жовтня - значуща дата, яка щорічно переповнює гордістю та хвилюваннями серця мільйонів громадян нашої України.

Сьогодні українці святкують День захисника України – свято звитяги українського лицарства, а також день пам’яті та пошани всіх, хто впродовж століть боровся за державний суверенітет України.

14 жовтня  

чотири великі свята:

 - День святої Покрови Пречистої Богородиці

- 75-а річниця створення Української повстанської армії (УПА) - 1942 р.

 - День Українського козацтва

- День захисника України (від 14 жовтня 2014)

Шановні батьки й учні!

Вітаю Вас з Днем захисника України!
Нехай Ваші сила та мужність завжди базуються 
на любові та підтримці рідних і близьких. 

І після будь-яких суперечок і баталій, які часто трапляються у повсякденному житті, 

вдома на вас завжди чекає затишок і мир.

Міцного здоров’я, успіхів та надійного тилу!
І нехай Вам завжди буде кого захищати, 

але не буде від кого!

Щиро вітаю Вас із Днем захисника Вітчизни 
і святом Покрови Пресвятої Богородиці – 
світлим і радісним днем!

Фотозвіт заходу, присвяченому 

Дню Українського козацтва

 

Здогадайтеся...

Де чиї дротики?

День юного підприємця

25 вересня 2017р. в нашій школі відбувся солодкий ярмарок. Це традиційний захід нашого закладу, який проходить щороку. І чого тут тільки не було, чого тільки не можна було придбати. Товаром продажу були домашні тістечка, різноманітне печиво, кекси, пиріжки, цукерки, усілякі смаколики, овочі, фрукти, а ще – творчі вироби.

Цьогорічний ярмарок був чи не наймасовішим. Охочих поласувати смачною домашньою випічкою виявилось дуже багато. Це учні нашої школи, їхні батьки та друзі, вчителі.

Варто зазначити, що виручені кошти ми завжди використовуємо на благодійність. Зважаючи на ситуацію на сході країни ми віддали зароблене на допомогу бійцям АТО.

Дякую всім учням та батькам 5-А класу за активну участь, яскраве оформлення торгового місця, креативний підхід до організації торгівлі, цікаві ідеї впровадження в маси власних виробів!

Сподіваюся, що всі залишилися задоволеними й отримали насолоду від зробленого, адже, девізом нашого класу є «Добро і честь».

ТАК ТРИМАТИ!!!

Шановні батьки!

22.09.2017 року відбудеться 

Вернісаж композицій із квітів 

«Сумщина – партизанський край» 

до Дня партизанської слави.

Шановні батьки!

25.09.2017 року о 12.00. відбудеться 
День юного підприємця в навчальному закладі. Запрошуємо взяти  участь в осінньому ярмарку. Асортимент продукції (овочі, фрукти, солодощі, власні прикраси, сувеніри)

Шановні батьки!

Йдіть до нас на свято!
Сьогодні ярмарок — і тут всього багато!
Бо ж люди в нас такі талановиті,
А їх серця і чисті, і відкриті!

Вони для вас ці речі змайстрували,
Щоб ви раділи й дещо купували!
І щоб душею трохи збагатіли
Та і самі красу зробить схотіли!

Шановні батьки!

Адміністрація школи та класний керівник Ірина Михайлівна запрошує Вас на батьківські збори з теми: «Особливості адаптаційного періоду учнів п’ятих класів до навчання в середній ланці», які відбудуться в четвер, 14 вересня, о 18.00. у каб. №209. 

Чекаю на зустріч.

Пам’ятка для батьків п’ятикласників

1.Спілкуйтеся зі своєю дитиною, цікавтеся її життям, розповідайте їй про своє шкільне життя. Діліться власними переживаннями, це допоможе досягти взаєморозуміння.

2. Спостерігайте за сином чи донькою. Ви, як ніхто інший, знаєте свою дитину. І саме Вам її «йорзання» на стільці чи закушена губа можуть багато про що розповісти і без слів.

3.  Дбайте про зовнішній вигляд дитини, її чистоту, охайність. Пам’ятайте, що для підлітків зовнішність є дуже важливою.

4. Створюйте сприятливі умови для навчання дитини і повсякчас поліпшуйте їх. Учні основної школи часто звертаються до додаткових джерел інформації, виконуючи домашнє завдання. У наш час є багато пізнавальної, енциклопедичної, навчальної літератури, дисків. Придбавши потрібне, Ви полегшите дитині навчання.

5. Цікавтеся життям дитини у школі. Регулярно спілкуйтеся з класним керівником, особливо на початку навчального року.

6. Не гарячкуйте під час розв’язання конфліктних ситуацій! Вислухайте думку всіх учасників конфлікту. Будьте послідовними, думайте про наслідки. Попереду у дитини ще не один рік навчання.

7.  Не карайте дитину за низькі оцінки. Пам’ятайте, що зниження успішності під час переходу до основної школи – явище природне, очікуване. Ліпше допоможіть дитині! Не варто наголошувати при цьому, що Вам ніхто не допомагав, Ви самі з усім управлялись.

8.  Контролюйте навчання, відпочинок, дозвілля своїх дітей. Регулярно перевіряйте роботу в зошитах та записи у щоденнику. Важливо, щоб усі домашні завдання були виконаними, проте ще важливіше не допустити перевтоми дитини.

                                                                                        

1.  Пам`ятайте, що навчання – один з найважчих видів праці, а розумові здібності й можливості дітей неоднакові.

2. Не слід вимагати від учня неможливого. Важко визначити, до чого він здатний та як розвинути його розумові здібності.

3. Навчання не сприяє розвиткові дитини, якщо воно вимагає від неї механічного заучування і не потребує напруження розумових сил, пізнавальної активності, мислення і дій.

4. Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод «виховання», що не потребує ні часу, ні розуму – побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Усуньте опіку, крик, насилля і наказовий тон. Вони спричиняють опір у дітей, психічні травми, пригнічують бажання й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку у брехні.

5. Розвивайте інтерес, інтелектуальні бажання, ініціативу й самостійність дитини у навчанні та в усіх її справах.

6. Запам`ятайте, що за науково обґрунтованими нормами над виконанням усіх домашніх завдань учні 1-го класу повинні працювати не більше 1 год., 2-го – 1,5 год., 3-5-х класів – до 2 годин, 6–7- х класів – до 2,5 год, 8-х – до 3год., а учні 9-11-х класів – до 4 годин. Навчіть дітей користуватися годинником і не дозволяйте їм сидіти над виконанням домашніх завдань більше встановленого часу, адже це позначиться на їхньому здоров`ї та розумовому розвитку.

7. Не примушуйте учня писати спочатку в чернетці й кількаразово переписувати виконане домашнє завдання – це призводить до перевтоми і відвертає дітей від навчання.

8. Не хвилюйтеся, якщо ваша дитина отримає за виконану роботу не таку оцінку, якої б ви хотіли. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а, по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.

9. Дайте дитині можливість пережити радість успіху у навчанні, визначити індивідуальну стежку в розумовій праці.

10. Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте оцінюйте їх словами: «я задоволений», «я незадоволений». Додайте слово «дуже», і будьте певні – завтра ваша дитина дуже старатиметься, щоб ви були задоволені нею.

11. Здоров`я дитини – тендітна споруда, й тримають її три «атланти»: спадковість, спосіб життя й середовище. Тому організуйте для своєї дитини правильний режим – зарядка, раціональне харчування, навчання й відпочинок. Подбайте про позитивний вплив середовища, в якому перебуває дитина.

12. Організовуючи різноманітні ігри й види відпочинку дітей, приділяйте увагу їх фізичному розвитку, особливо дрібних рухових м`язів (пальців, кистей рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гри на музичних інструментах та ін.

13. Обов`язково помічайте і заохочуйте навіть найменші успіхи у навчанні та поведінці дітей.

14. Батько й мати – найкращі вихователі, які, за словами А.С.Макаренка, повинні впливати на поведінку своїх дітей навіть тоді, коли їх немає вдома. Пам`ятайте: дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплині води відбивається сонце, так у дітях відбивається вся організація життя сім`ї, працьовитість, духовне багатство і моральна чистота матері й батька. 

Мобільна залежність у підлітковому віці

Ваша дитина останнім часом стала неспокійною й метушливою? Гарний настрій у неї з'являється тільки тоді, коли вона тримає в руках мобільний телефон або планшет? Вона не може зосередитися, а її успішність у школі падає? Якщо ви відповіли позитивно хоча б на одне з цих питань – вірогідно, у вашої дитини є мобільна залежність.

Останнім часом мобільні пристрої відіграють величезну роль у житті підлітків. Мобільний телефон й планшет стають для них джерелом розваг, дають відчути себе супергероями, підвищують рівень адреналіну. У той же час підліток стає залежним від ґаджетів й більше не може без них обходитися. Настрій підлітка безпосередньо залежить від мобільних пристроїв. Без них він більше не може повноцінно насолоджуватися реальним життям.

Найнебезпечніше в такій ситуації – несерйозне ставлення батьків до цієї проблеми, які починають звертати на неї увагу тільки тоді, коли в дитини з'являються явні ознаки залежності, як при алкоголізмі й наркоманії.

Симптоми мобільної залежності

Мобільна залежність заважає дитині досягати її життєвих цілей. Вона перетворює підлітка на ледачу людину, яка нудьгує та бачить єдиний сенс свого існування у використанні ґаджетів. Зверніть особливу увагу на поведінку дитини.

Про існування мобільної залежності у вашої дитини варто задуматися при наступних ознаках:

·        Крім мобільних пристроїв у підлітка немає інших інтересів, а ті заняття, які йому подобалися раніше (наприклад, ходити в кіно або грати у футбол), більше не викликають інтерес.

·        Він постійно сперечається, щоб довше пограти на смартфоні або планшеті. У суперечках підліток завзято відстоює свою позицію й не може об'єктивно дивитися на ситуацію.

·        Дитина виглядає засмученою, коли не має доступу до свого мобільного аккаунту, й радіє, коли отримує доступ.

·        Вона обманює про те, скільки часу грала з мобільним пристроєм.

Побічні ефекти мобільної залежності

Мобільні технології об'єднують країни й різні групи людей. З іншого боку, мобільна індустрія відповідальна за те, що ізолювала підлітків від зовнішнього світу, зробила їхнє життя сірим і самотнім. Така залежність для підлітків загрожує серйозними наслідками:

·        Ожиріння. Постійне використання ґаджетів веде до сидячого способу життя. Підлітки днями безперервно сидять на дивані, харчуючись фаст-фудом у перервах між іграми. У довгостроковій перспективі це призводить до нестачі фізичної активності та ожиріння. У свою чергу, ожиріння може стати причиною серцево-судинних захворювань, цукрового діабету або артриту.

·        Агресивність. Недавні дослідження показали, що підлітки, які багато грають у жорстокі, агресивні ігри на мобільних пристроях, схильні проявляти агресію у ставленні до однолітків. Також вони схильні до грубого й неввічливого ставлення до вчителів.

·        Проблеми з поведінкою. Батьки дітей з мобільного залежністю часто зіштовхуються з безліччю неприємних ситуацій: діти ображають один одного, підглядають паролі батьків й таємно їх використовують. Переглядають заборонені сайти, а коли втрачають до них доступ, намагаються отримати його назад, використовуючи паролі батьків. Щоб отримати доступ до комп'ютера, брешуть батькам, що їм потрібен Інтернет для підготовки до уроків. Замість цього вони грають у комп'ютерні ігри. Коли дитині кажуть встати з-за комп'ютера або відкласти мобільний пристрій, у неї відбуваються спалахи гніву. Також діти постійно змагаються за право посидіти за комп'ютером або пограти на планшеті.

·        Порушення сну. Мобільні пристрої заважають нормальному режиму сну в дітей. Постійне смс-листування займає в них частину нічного часу. Тому вдень діти можуть відчувати себе втомленими. У них спостерігаються проблеми з концентрацією, через що знижується успішність у школі.

·        Проблеми у стосунках з тими, хто їх оточує. Стаючи все більш залежними від мобільних пристроїв, підлітки прагнуть володіти найсучаснішим ґаджетом, незалежно від його вартості. Тому залежний підліток стає більш меркантильним у стосунках. У суспільстві, де цінується взаємодопомога й безкорисливість, він часто відчуває себе самотнім. Йому важко заводити нових друзів, він віддаляється від сім'ї та близьких людей.

Як подолати мобільну залежність

Мобільна залежність «убиває» весь вільний час підлітка. Але суперечки й аргументи не дають належного результату. Для подолання мобільної залежності необхідний цілісний конструктивний підхід, який допоможе підлітку почати жити за новим розпорядком.

Почніть з таких заходів:

·        Не вступайте з підлітком у суперечку, чітко встановіть часові межі, коли він може користуватися ґаджетом. Якщо підліток просить посидіти за комп'ютером на годину довше – скажіть йому, що завтра він зможе грати на годину менше. Слідкуйте, щоб установлені обмеження чітко виконувалися.

·        Заохочуйте дитину, якщо вона чесно дотримується встановленого розкладу.

·        Проводьте час із дитиною. Якщо ви бачите, що вона відчуває себе самотньою або нудьгує, запропонуйте їй разом погуляти в парку. Під час прогулянки вимкніть свої мобільні пристрої та приділіть увагу дитині.

·        Якщо в результаті всі докладені зусилля не принесуть належного результату, зверніться до психолога, який зможе запропонувати більш професійний підхід до вирішення проблеми. Зазвичай робота психолога з мобільною залежністю дитини складається з трьох складових: навчання здорового використання мобільних пристроїв, розвиток життєво важливих навичок та здоровий спосіб життя.

Якщо ви хочете відучити дитину від пристрасті до мобільних пристроїв – придивіться до власної поведінки. Можливо, ви побачите причину, через яку дитина втікає у віртуальний світ. Покажіть дитині світ, який існує за межами монітора її планшета. Дозвольте їй відчути радість й задоволення від простих речей.

Що треба знати батькам про Інтернет,щоб убезпечити дитину 

від суїциду

Останнім часом у  соціальних мережах з’явилися віртуальні ігри для дітей та підлітків, де шляхом психологічного тиску неповнолітнім даються завдання, що спричиняють шкоду їх здоров’ю, а кінцевою метою є  доведення до самогубства. Це такі ігри як  «Синий кит», "Тихий дом», «Разбуди меня в 4:20», «Беги или умри», «50 дней до моего…» тощо.

За даними Департаменту кіберполіції Національної поліції України, в одній із таких спільнот виявлено понад 200 активних користувачів із України.

Правоохоронні органи б'ють на сполох. Адже блокування цих груп, які мають такі романтичні й загадкові назви, не допомагає.

Як розпізнати, що дитина  вступила в небезпечну спільноту в

 соціальних мережах: 

чотири тривожних сигнали

1. Дитина різко стає слухняною, але «відчуженою».

2. У дитини змінюється режим дня.

3. Підліток млявий і постійно не висипається.

4. Постійно повторювані малюнки.

Ознаки готовності дитини до суїциду

1. Сумні думки на сторінці в соцмережі.

2. З'явилися подряпини, надрізи на тілі.

3. Починає дарувати речі.

4. Відкрито заявляє про свою швидку смерть. 

У зв’язку з цим батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. Особливу увагу звертайте на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, цифр, єдиноріга;

– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт;

– звертати увагу на коло спілкування дитини;

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями.

Якщо ви вирішили обмежити час перебування дитини в Інтернеті, то ви повинні дати їй щось взамін  - ту справу, яка приносила задоволення, задовольняла інтерес, коло спілкування. 

Шановні батьки! Пам’ятайте, у цей час, коли завдяки ЗМІ розгортається паніка навколо цієї проблеми, ми з вами, дорослі, повинні демонструвати спокій і впевненість.

При виявленні таких груп самостійно, просимо негайно повідомляти до Департаменту кіберполіції України:  - телефон гарячої лінії  (044) 374-37-21;

- електронна адреса, за якою можна звернутися, щоб заблокувати «суїцидальну групу» (fag@cybercrim.gov.ua);

- сайт кіберполіції (www.cybercrim.gov.ua).

 Також можна звертатися до адміністрації соцмережі, у якій було виявлено групу.

У місті функціонують Телефон довіри (65 88 89) з питань соціально-педагогічних, психологічних проблем, профілактики кризових станів та Телефон довіри суїцидологічного центру КУ СМКЛ №5 (33 40 50), телефон практичного психолога школи 096 7243615, соціального педагога 0978583895

Більш детальну інформацію можна отримати у шкільного психолога, соціального педагога  та на шкільних дошках об’яв для батьків!!!

Поради батькам

1. Повторюйте разом із дитиною вивчені на уроці слова та вирази у вигляді гри. Нехай дитина буде вашим учителем (якщо ви недостатньо володієте англійською або взагалі не володієте нею). Грайте у ті ігри, які були на уроці.

2. Якщо у дитини труднощі у вимові, проконсультуйтесь з учителем. Якщо дитина погано запам‘ятовує слова та правила, учитель підкаже вам прийоми запам‘ятовування інформації.

3. Продивляйтеся разом з дитиною її улюблені мультфільми англійською мовою. Навіть коротенькі відео для дітей допоможуть активізувати знання дитини та заохотити її до подальшого вивчення англійської мови.

4. Виготовляйте предметні малюнки та інші наочні посібники разом із дитиною, водночас затреновуючи нові слова. При цьому бажано використовувати виучувані слова відразу ж у фразах та реченнях ( This is , I have, I like, I want, I can see…).

5. Розповідайте дитині, наскільки важливим є вивчення англійської мови людині майже будь-якої професії, а також про те, що володіння іноземною мовою може стати в нагоді під час подорожей.

6. Якщо дитина не засвоїла навчальний матеріал через хворобу або через іншу поважну причину, одразу зверніться до вчителя. Він розповість вам, як організувати допомогу дитині вдома.

Вірте у свою дитину та підтримуйте її – і все вдасться!

Як знизити в дитини рівень 

стресу й тривоги

Безсумнівно, почуття тривоги властиве не тільки дорослим, а й дітям. Його прояви виявляють практично у 20 % школярів. Однак ще більша кількість дітей переживають стрес, що не діагностується як тривожний розлад. Як же можна допомогти дітям знизити рівень стресу та тривоги?

1. Заохочуйте дітей дивитися страху в очі, а не уникати його

Якщо ми боїмось якоїсь стресової ситуації, то намагаємось уникати її. Але такий підхід не позбавляє нас від тривоги. Якщо дитина навчиться дивитися страху в очі, вона побачить, що поступово її тривога почне зменшуватись. Тіло не може тривалий час перебувати у тривожному стані, тому через якийсь час ми починаємо заспокоюватись. Як правило, тривога починає відступати через 20–45 хвилин після виникнення тривожної ситуації.

2. Поясніть дитині, що бути неідеальним – це нормально

Часто ми відчуваємо необхідність у тому, щоб наші діти досягли успіху у спорті, навчанні та інших сферах діяльності. Але іноді ми забуваємо, що діти повинні бути просто дітьми. Ось і виходить, що у школі головне отримувати оцінки, а не насолоджуватися навчанням і розумінням нових знань. Середній бал – це, звісно, добре, але можна і краще, й т. п. Усе це зовсім не означає, що прагнути до кращого не обов'язково. Треба спонукати дитину старанно ставитись до навчання, але при цьому розуміти та приймати її помилки й недоліки.

3. Зосередьтесь на позитивних аспектах

Дуже часто стурбовані й напружені діти можуть зануритись у негативні думки й самокритику. Усю свою увагу вони зосереджують на тому, що «склянка наполовину порожня», і турбуються через певні майбутні події. Чим більше ви будете акцентувати увагу на позитивних якостях своєї дитини й на позитивних аспектах ситуації, що склалась, тим легше їй буде самій зосередитись на позитивних емоціях.

4. Не забувайте про види діяльності, що сприяють розслабленню

Дітям потрібен час, щоб розслабитись і бути дітьми. На жаль, іноді навіть веселі види діяльності можуть бути цілком спрямовані на успіх і результат, а не на радість самого процесу. Дуже важливо, щоб дитина гралась і займалася чимось заради задоволення. Це можуть бути найрізноманітніші види діяльності: гра з іграшками, заняття спортом, малювання, чаювання або ж прості пустощі.

5. Сформулюйте свою модель психологічних реакцій і позитивного мислення

Ваша дитина завжди буде повторювати за вами. Якщо ви уникаєте стресових ситуацій, вона також буде всіляко ухилятись від них. Якщо ви подивитеся своїм страхам в очі, так зробить і ваша дитина. Якщо ви будете приділяти час собі та знаходити час для своїх інтересів, вона також зрозуміє, що турбота про себе є важливою частиною її життя. Якщо ви будете знаходити щось позитивне в різних ситуаціях, ваша дитина теж буде налаштовуватись позитивно. Діти наслідують поведінку своїх батьків. Тому якщо ви дбаєте про психологічне здоров'я дітей, обов'язково подбайте і про себе.

6. Винагороджуйте дитину за хоробрість

Якщо ваша дитина справляється зі своїми страхами, відзначте її похвалою, обіймами, якоюсь дрібницею на зразок наклейки або частування. Така форма мотивації не буде вважатись підкупом. Заохочуйте свою дитину, і вона буде намагатись не уникати стресових ситуацій.

7. Установіть режим сну

Визначте час, коли дитина буде лягати спати, і дотримуйтесь його навіть у вихідні. Придумайте якийсь приємний ритуал перед сном хвилин на 30–45 (наприклад, разом почитайте книгу або послухайте аудіоказку). Це допоможе дитині заспокоїтись після активного дня й легко заснути.

8. Нехай дитина не боїться проявляти неспокій

Якщо дитина каже, що їй тривожно чи страшно, не кажіть «Ні, не вигадуй», «Усе добре». Це нічим їй не допоможе. Швидше за все, це призведе до того, що дитина буде вважати, що ви не слухаєте або не розумієте її, і вона залишилась наодинці зі своїми хвилюваннями. Краще дайте відповідь на її занепокоєння словами «Ти виглядаєш трохи наляканим. Що тебе непокоїть?». Потім порозмовляйте про емоції та страхи дитини.

9. Допомагайте дитині вирішити проблему

Після того як ви запевнили, що вірите словам дитини, чуєте, про що вона каже, допоможіть їй вирішити цю проблему. Але це не означає, що ви повинні зробити все за неї. Ви повинні допомогти їй визначитися з можливими варіантами. Якщо ваша дитина може назвати кілька способів – чудово. Якщо ні, перерахуйте кілька можливих варіантів, і нехай вона вибере з них те рішення, яке, на її думку, буде найбільш сприятливим.

10. Зберігайте спокій

Діти звертають увагу на те, як реагують на певну ситуацію їхні батьки. Ми всі бачили, як спіткнувшись, маленька дитина відразу дивиться на батьків, щоб визначити, якою буде їхня реакція. Якщо батьки стурбовані, дитина заплаче. Це все тому, що малюк дивиться на реакцію батьків у тій чи іншій ситуації. Діти різного віку вловлюють емоції своїх батьків і реагують на них. Якщо ви хвилюєтеся, дитина відчує вашу тривогу й сама почне нервувати ще більше. Якщо ви хочете знизити рівень її тривоги, то повинні контролювати себе. Для цього ви можете розмовляти ще більш спокійним тоном або зробити кілька глибоких вдихів для розслаблення. Не забувайте і про свою міміку. Ваше обличчя повинно відображати спокій.

11. Виконуйте вправи для розслаблення

Іноді, щоб допомогти дитині знизити рівень стресу та тривоги, необхідні найпростіші вправи для розслаблення. Нехай дитина зробить кілька повільних, глибоких вдихів (проробляйте їх разом з нею, щоб ви дихали в одному ритмі). Або ж нехай вона уявить себе десь у тихому та приємному місці, наприклад, на пляжі чи в гамаку. Попросіть дитину закрити очі й уявити все до найдрібніших подробиць – звуки, запахи, відчуття.

Наприклад, закрийте очі й уявіть, що ви на пляжі. Прислухайтесь до шуму хвиль, які набігають і відпливають. Прислухайтесь до криків чайок. Зосередьте свою увагу на теплому піску під вашими ногами й на теплих променях сонця, які огортають теплом вашу шкіру. Ваша дитина може скористатись такою технікою розслаблення, як тільки відчує перші ознаки тривоги.

12. Ніколи не відступайте!

Справитися з тривогою та стресом – завдання непросте. У дітей дуже часто змінюється джерело тривоги. Іноді вам може здаватися, що ви тільки те й робите, що заспокоюєте свою дитину. Але якщо дитина буде регулярно застосовувати техніки для контролю рівня стресу та тривоги, то з часом навчиться справлятися зі стресовими ситуаціями. Головне – не відступати!

Вибираємо репетитора

Викладач з "своїх" добрий тим, що зустрічався зі своїм студентом в "неофіційній обстановці". А, отже, не з чуток знає його інтереси і потреби і зможе вдало використовувати це в учбовому процесі. Домовитися про оплату з другом завжди легше. Хоча можлива невелика заминка - знайомий соромиться запитати реальну вартість занять, а вам якось не солідно платити дуже мало. Та і під час занять із знайомим мало хто утримається від захоплюючого переказу останніх новин. Вирішите відразу. Учбовий час відводиться тільки для занять, а новини - потім. Або ж візьміть за правило п'ять-десять хвилин уроку присвячувати останнім новинам, але переказувати їх на мові, що вивчається. Непогане тренування простої розмовній мові.

Викладач, якого ви запросите по рекомендації знайомих, як правило, прагнутиме показати себе з кращого боку і збереже запал на весь період навчання. Тільки одне "але": немає ніякої гарантії, що підхід, ідеальний для ваших знайомих, виявиться таким же для вас. Та і оплата буде не більша, але і не менше, ніж та, яку призначили знайомому.

Викладач з школи або вузу - вибір тих, хто навчається у нього ж офіційно. Такий підхід хороший тим, що у вас з'являться якісь гарантії (хоч ніде офіційно і не обговорені), що ваша успішність поволі, але вірно піде в гору. Рідкісний викладач обділятиме студента, поліпшуючого його матеріальне положення. Програма індивідуального навчання спиратиметься на стандартно-традиційну. Це і добре, і погано. З одного боку: повторення - мати учення, з іншої - ну хочеться все-таки хоч якоїсь різноманітності. Займаючись з таким викладачем, ви до того ж можете зіткнутися з недобрими поглядами одногрупників, які вважають ваші знання "купленими п'ятірками".

Кого ви відшукаєте по оголошенню в газеті або журналі, заздалегідь не скаже ніхто. При певній настирності - оптимального для себе викладача. Питання тільки, скільки часу, сил і нервів ви на це витратите. Буває і так, що втомившись від тривалих пошуків, ви вирішите зупинитися на кандидатурі, яка на перевірку виявиться не самою кращою. Зате це буде людина, від вас особисто віддалена, і відведений на навчання час буде цілком витрачено на вправи в мові.

Якщо ви вирішите шукати вчителя самостійно, то старайтеся, щоб кількість витрачених зусиль з лишком окупилася старанністю викладача. Чітко сформулюйте, чого ви чекаєте і скільки ви готові за це платити, і приступайте до пошуку. Довіртеся фактам - професіонал відразу ж представить вам рекомендації і підтвердить документально, що володіє іноземною мовою достатньою мірою. Оголошення на огорожах і стовпах зазвичай розвішують люди, що не володіють сучасними методами пошуку роботи. За папірцем, облямованою бахромою телефонів, можуть ховатися досвідчені немолоді педагоги, що вийшли на пенсію і шукаючі підробки. А можуть - утомлені від неробства домогосподарки, що вивчали колись мову для себе, але від нудьги що вирішили поділитися своїми знаннями ще з ким-небудь. Ризикнувши зайнятися з таким викладачем, ви можете трохи (а іноді і цілком пристойно) виграти в грошовому відношенні. Такі заняття, як правило, недорогі.

Студенти мовного вузу теж попадаються різні. Викладає багато хто - все-таки жива практика. Вибираючи такого "репетитора" не женетеся за відмінником, не факт, що він і буде самим кращим репетитором. Хорошисти часто виявляються стараннішими в підготовці до уроків і відносяться до своєї роботи відповідальніше.

Кращі репетитори передаються "з рук на руки", їх пестять і леліють. І це заслужено, тому як відносяться вони до своєї роботи дуже відповідально.

По-перше, розумний вчитель використовує в своїй роботі не тільки підручник і те, що до нього додається, але і готує багато матеріалу самостійно, саме для свого учня. По-друге, через пару-трійку занять педагог визначає, яка система сприйняття у вас превалює і прагне викладати найскладніший матеріал, враховуючи ваш психологічний портрет. Дає почути аудіалу, побачити - візуалу, відчути - кінестетику. Та і весь процес навчання буде побудований з обліком не тільки потреб, але і психологічних особливостей.

Кращі репетитори використовують в своїй роботі всі відкриті можливості: магнітофон, відео, літературу і періодику на мові, спілкування з носіями мови, завдання по електронній пошті, словом, все, що прийде в голову і реалізовується. Адже зовсім не складно привести на заняття друга, що приїхав з-за кордону, щоб ви почули живу мову, інший стиль розмови і, можливо, нарешті переступили вже порядком обридлий мовний бар'єр.

Виклавши репетиторові, з якою метою ви узялися вивчати іноземну мову, ви цілком можете розраховувати на те, що матеріал і методики відповідатимуть сформульованому завданню. Якщо ви зібралися вступати до зарубіжного вузу, то вчитель підбере для вас максимальний запас слів і термінів учбової тематики, допоможе написати лист в університет, пошукати грант. Збираєтеся на бізнес-стажування - поза сумнівом вивчатимете не просто мову, а з елементами ділової лексики. Наймаючи репетитора, ви отримуєте дійсно індивідуальний підхід, а не потоково-урочну систему, яка прокатувалася до вас на сотнях студентів і без змін буде прокатана ще багато раз, після того, як ви пройдете через її горнило.