18 ЖОВТНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ
БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Європейський день боротьби з торгівлею людьми започатковано 18 жовтня 2007 року Європейським Парламентом як день консолідації діяльності з підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми, особливо жінками та дітьми, небайдужості громадськості до цього явища та візуалізації проблеми на глобальному рівні.
Міністерство освіти і науки України відповідним листом від 03.10.2016 № 1/9-522 «Про проведення інформаційно-освітньої роботи щодо протидії торгівлі людьми» рекомендує провести в навчальних закладах інформаційні кампанії до Європейського дня протидії торгівлі людьми, спрямовані на усвідомлення дітьми та молоддю знань про те, що найвищою цінністю будь-якої держави, у тому числі й України, є людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, недоторканність, безпека, а також з питань безпечної міграції та ризиків потрапляння в ситуації торгівлі людьми.
У проведенні інформаційно-освітньої роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді, Міністерством рекомендовані відеоматеріали, електронна версія яких для безкоштовного використання знаходиться за посиланням: http://www.ex.ua/380732151484 таhttp://iom.org.ua/ua/mom-ogoloshuye-peremozhciv-nacionalnogo-molodizhnogo-videofestyvalyu-plural-ukraine.
Звертаємо увагу на те, що інформацію для учасників навчально-виховного процесу про можливість безкоштовно отримувати консультації з питань протидії торгівлі людьми (за телефоном Національної гарячої лінії за номером 527 – з мобільного та 0 800 505 501,www.migrantinfo.org.ua) доцільно розмістити на інформаційних стендах навчальних закладів.
2016 рік, коли Україна відзначає 25-ліття незалежності, Український інститут національної пам’яті назвав Роком Державності – на честь низки історичних подій, які привели до проголошення, а потім відновлення Україною незалежності у ХХ столітті. (Указ Президента України “Про відзначення 25-ї річниці незалежності України” від 3 грудня 2015 року № 675; лист МОН № 1/3-148 від 24.03.16 року «Про відзначення 25-ї річниці незалежності України»).
Рекомендуємо методистам районних/міських методичних служб, заступникам директорів з виховної роботи, педагогам-організаторам, класним керівникам, вихователям включити у планування заходи щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. №641; наказ ДОН від 25.08.2015 № 337 Про затвердження Плану заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді у навчальних закладах Чернівецької області на 2015 – 2020 роки).
2016-2017 pоки – це другий етап реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, який передбачає виконання наступних завдань: розроблення програм, навчально-методичних посібників з предметів гуманітарно-соціального спрямування для дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних та вищих навчальних закладів, спрямованих на патріотичне виховання дітей та молоді; підготовку та видання науково-методичних посібників і методичних рекомендацій з організації виховних заходів, роботи клубів, центрів патріотичного виховання. Рекомендуємо узагальнити передовий педагогічний досвід з виховної роботи з національно-патріотичного, військово-патріотичного, правовиховного та право освітнього, формування здорового способу життя, екологічного спрямування та формування навичок самоврядування, соціальної активності у процесі практичної громадської діяльності школярів.
24 серпня 1991 року прийнято Акт проголошення незалежності України, що був схвалений всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 року. Хоча 24 серпня 1991 року стало початком відліку історії сучасної Української державності, історики сходяться у висновках, що того дня насправді відбулося відновлення державної незалежності України.
Українська держава зможе розвиватися далі лише за умови, що вона буде знати своє минуле і при цьому пам’ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. У зв’язку з вищевикладеним, рекомендуємо заступникам директорів навчальних закладів з виховної роботи включити в плани виховної роботи заходи до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України під загальноукраїнським гаслом“НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Від 1991-го – назавжди”.
Мета проведення заходів до відзначення пам’ятних дат у рамках Року Державності України:
- поглибити знання учнів про ключові події ХХ століття, політичних, громадських, військових, культурних діячів, які були визначними для українського державотворення;
- актуалізувати серед учителів та учнів ідеї соборності та суверенності держави – головних передумов розвитку незалежної України;
- формувати та розвивати різні види вмінь, навичок, які мають стати фундаментом формування громадянської, історичної та національної свідомості школярів;
- активізувати пізнавальний інтерес учнів до засадничих державотворчих подій історії України ХХ століття;
- сприяти розвитку всіх видів інтелекту (академічного, практичного, креативного, емоційного й соціального) як умови всебічного розвитку особистості, її самореалізації;
- формувати активну громадянську позицію учнів і почуття патріотизму.
Пріоритетними для учнів початкових класів є активні методи, що спрямовані на самостійний пошук істини та сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. Оскільки у молодшому віці у дітей домінує образне мислення, то найбільш доцільними є такі форми діяльності: гра-мандрівка («Подорож містами України»), екскурсія («Духовні місця краю»), ігрова вправа, колективне творче панно («Моя Батьківщина»), бесіда, усний журнал («Ми – українці»); Рекомендуємо провести гру-мандрівку, екскурсію, уявну подорож по Україні, складаючи карту з пазлів – 24 областей та АР Крим; ознайомити з кордонами країни та представити сусідські країни: Україна – Європейська країна. Доцільно записати разом із учнями географічну адресу місця проживання.
Складовою позакласної виховної роботи для учнів молодшого шкільного віку може стати підготовка і презентація проектів патріотичного змісту, як наприклад: написання творів про земляків, які прославили рідний край, листів підтримки своїм ровесникам, котрі перебувають в зоні АТО, вітальних листівок захисникам Вітчизни.
Враховуючи вікові особливості учнів основної школи, у роботі з ними доцільно використовувати такі форми роботи: зустріч, просвітницький тренінг, родинна вітальня, колективна творча справа (жива газета, випуск газети, свято-презентація, усний журнал та ін.), проект, колаж, пошукова гра, художня галерея.
Для старшокласників рекомендуємо заходи просвітницького характеру із залученням науковців-дослідників даної проблематики, громадських і політичних діячів: семінари, круглі столи, лекції-презентації на тему першої незалежності та Соборності України. Наприклад, «Твоєю силою, волею, словом…», «Незалежність починається з тебе», «Без Соборності немає незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го», «Українська революція та перша незалежність», «Злилися воєдино однині…»; ділові ігри, вікторини, диспути, брейн-ринги, обговорення, ток-шоу «Єднання заради Незалежності»; відео-уроки з подальшим обговоренням «Шлях до незалежності», «Разом з власної волі з 1919-го»; екскурсії (в тому числі віртуальні) до музеїв, місць пам’яті, пов’язаних із подіями Української революції, бібліотек; відвідання тематичних виставок; конкурси наукових проектів, регіональних і краєзнавчих презентацій з історії української державності «У боротьбі за незалежність».
Звернення до подій минулого та сьогодення буде доцільним завдяки використанню літературної спадщини українських письменників: Т. Шевченка, Лесі Українки, Ю.Федьковича, В. Барки, У. Самчука, В. Сосюри, О. Гончара, О. Довженка, П. Загребельного, В. Симоненка, Л. Костенко, В. Стуса та інших. Глибокий аналіз подій, учинків героїв їх творів сприятиме формуванню важливого розуміння того, що упродовж історії людства українці, як і інші народи, безпосередньо брали участь у виробленні системи загальнолюдських цінностей, збагачували світову мистецьку скарбницю. Таке розуміння історичного процесу гартуватиме гордість за свій народ, а отже, формуватиме патріотичну особистість.
Рекомендуємо запланувати заходи на відзначення 160 років
(27 серпня) з дня народження Івана Франка (1856-1916), письменника, вченого, громадськогодіяча; 175 років (18 вересня) з дня народження Михайла Драгоманова (1841-1895), вченого, історика, літературознавця, фольклориста, публіциста, громадськогодіяча; 150 років (29 вересня) з дня народження Михайла Грушевського (1866-1934), вченого, історика, політичного та державного діяча, голови Центральної Ради.
Події, які переживає народ України упродовж 2013-2015 років, ще раз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту, глибокого розуміння та оцінки того, що відбувається навколо нас. Тому на позакласні заходи рекомендуємо запрошувати учасників бойових дій на Сході країни, представників волонтерських організацій, учасників Революції Гідності, членів сімей Героїв Небесної Сотні та полеглих бійців АТО.
Темами для обговорення мають бути мужність українських військових та добровольців, їх вірність Присязі українському народові, готовність віддати життя за мир і спокій в Україні, а також героїзм простих українців, які виявили свою громадянську позицію.
Логічним продовженням теми відстоювання прав людини, єдності народу України, цілісності її території, мужності і героїзму в ім’я свободи і незалежності буде демонстрація та обговорення документально-публіцистичних фільмів та тематичних відеороликів, присвячених Революції Гідності, Героям Небесної Сотні, бойовим діям на Сході країни (додаток 2).
З метою поглиблення знань учнів з історико-культурної спадщини країни, її політичного та соціального розвитку радимо використовувати, на вибір вчителя, віртуальні екскурсії музеями України, зокрема:
- Національний музей історії України (3D-тур). http://www.nmiu.com.ua/3D/hmuseum_1.swf та ін. (додаток 3).
Особливого значення набуває ознайомлення учнів з історією героїчної
боротьби українського народу за державну незалежність протягом свого історичного шляху, зокрема у ХХ-ХХІ століттях це ОУН, УПА, дисидентський рух, студентська Революція на граніті, Помаранчева революція, Революція Гідності, бойові дії на Сході України (Відеоматеріали буде роздано на серпневих нарадах).
Одним із завдань освітнього процесу є духовно-моральна компетентність. Споконвіку люди високо цінували духовно-моральну вихованість. Глибокі соціально-економічні перетворення, що відбуваються в сучасному суспільстві, знецінені моральні ідеали, бездуховність, безвір'я й агресивність, що панують навколо, обумовлюють актуальність проблеми духовно-морального розвитку особистості. Відповідальність за формування системи моральних цінностей покладається на родину, суспільство та на систему освіти на всіх її етапах. Україна потребує підготовки широко освічених, високо моральних людей, що наділені не тільки знаннями, але й духовними рисами. Весь процес навчання повинен бути пронизаний виховними заходами.
Духовно-моральний розвиток особистості здійснюється в тісній органічній єдності, по-перше, з основною (професійною) діяльністю, по- друге, зі світоглядним вихованням, до якого долучаються інші розвинені форми спілкування й діяльності: художньо-естетична, політична, правова.
Перед сучасною школою постає завдання виховати особистість, здатну до життєтворчої діяльності. Така особистість зуміє правильно обрати свій шлях у житті, зважаючи на власні можливості; буде ставити перед собою завдання самовдосконалення й саморозвитку, що стане запорукою успіху в різних сферах діяльності. Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентоспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість, здатна знаходити правильні рішення у конкретних життєвих ситуаціях.
Знайомлячи дітей з християнською мораллю та чеснотами, потрібно звернути увагу на такі чесноти, які були притаманні українцям: жертовність, поступливість, незлобливість, вміння прощати, скромність, стриманість у словах і поведінці, працелюбність, цнотливість, гостинність, патріотизм, високий естетизм життя, повага до старших, до жінки-матері, правдивість, щирість. Найефективнішими тут можуть бути такі форми роботи: бесіди морально-етичного спрямування, етичні тренінги, розв’язання ситуативних завдань, ситуації в малюнках, так звані прожективні методики, інсценування, гра-драматизація.
У процесі виховання дітей на основі українських релігійних традицій важливим є застосування інтегративного підходу – ознайомлення дітей з художньо-музичним, мистецьким світом духовних цінностей.
Мета сучасного освітнього процесу – не тільки надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й виховувати морально-духовну, життєво компетентну особистість, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, професіонал, сім’янин, споживач та може протистояти викликам глобалізації життя.
Одним із виховних завдань Концепції є військово-патріотичне виховання молоді, спрямоване на підготовку її до оволодіння військовими професіями, формування готовності до служби в армії, задоволення інтересів підростаючого покоління у постійному вдосконаленні своєї підготовки до захисту Вітчизни; мотивацію молоді до військової служби. У зв’язку з цим рекомендуємо активізувати профорієнтаційну роботу серед старшокласників на подальшу службу в Збройних силах України шляхом проведення спільних заходів з військовими частинами, екскурсій до музеїв військових частин; активізувати зв’язки і спільну профорієнтаційну діяльність шкіл та військових ВНЗ (юний правознавець, десантник, рятівник, розвідник, снайпер, поліцейський, прикордонник, радист) та ін.
Головними завданнями роботи загальноосвітнього навчального закладу з сім'єю є: пропаганда педагогічних знань з метою підвищення педагогічної грамотності батьків; організація заходів, спрямованих на оволодіння батьками системою умінь, необхідних дня організації діяльності дитини вдома; гуманізація змісту та форм роботи з сім'єю і взаємовідносин «педагоги – батьки». Рекомендуємо осучаснити тематику та форми проведення батьківських всеобучів. Доцільно здійснювати цілеспрямовану роботу у двох напрямах: педагогічна просвіта батьків з використанням сучасних форм і методів та активне залучення їх до виховної роботи; підготовка підростаючого покоління до дорослого, сімейного життя.
Рекомендуємо педагогічним колективам здійснювати подальшу роботу щодо формування ціннісного ставлення особистості до сім'ї, родини, людей відповідно до Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина» на 2012 – 2021 роки. Даний документ передбачає систему роботи з підготовки молоді до щасливого подружнього життя, формування відповідального батьківства та психолого-педагогічну просвіту батьків, їх активне залучення до роботи з дітьми у школі.
Головним у діяльності керівників навчальних закладів, заступників, класних керівників, вихователів залишається превентивне виховання, яке спрямоване на реалізацію Концепції превентивного виховання дітей і молоді. Особливої уваги потребують питання, які передбачають впровадження системи підготовчих та профілактичних дій педагога, спрямованих на запобігання формуванню в учнів негативних звичок, рис характеру, проявів асоціальної поведінки.
Міністерство освіти і науки України рекомендує в навчальних закладах впроваджувати програму виховної роботи з питань протидії торгівлі людьми«Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція» для учнів 7-11 класів (лист від 28.05.2015 р. №1/9-264).
Актуальним залишається питання щодо збереження та зміцнення здоров’я дітей і молоді. Здоров’язбереження як вектор інноваційної стратегії виховання обумовлюється тим, що сучасна система освіти стає пріоритетним напрямом реалізації державної політики по зміцненню і збереженню здоров’я підростаючого покоління, створенню здоров’язбережувального середовища. Цілеспрямований, системний, комплексний, діяльнісний, синергетичний підходи до вирішення проблем здоров’я підростаючого покоління, превентивного виховання, розбудови здоров’язбережувального середовища сприятимуть створенню необхідних умов для всебічного й гармонійного розвитку особистості, для життя в нових економічних умовах.
Складовою частиною виховної роботи є шкільне самоврядування, яке є однією із важливих умов залучення учнів до громадської діяльності. Самоврядування в загальноосвітньому навчальному закладі має стати для учнів справжньою школою демократії, школою громадянського становлення підростаючого покоління.
Ефективність виховної діяльності навчального закладу залежить і від активної співпраці з дитячими та молодіжними громадськими організаціями, які визнані державою і носять неполітичний характер.
Однією з важливих ланок процесу виховання учнів є шкільні музеї, які сприяють формуванню у молодого покоління національної свідомості, громадянських якостей, збереженню духовної єдності поколінь, історико-культурної спадщини свого народу, удосконаленню навчально-виховного процесу, розвитку творчих інтересів учнів до пошукової, природоохоронної, народознавчої роботі, під час якої учні збирають історичні документи, предмети побуту, записи спогадів. Пропонуємо спланувати взаємовідвідування музеїв на базі навчальних закладів міста та області.
Зміст та організація виховного процесу визначаються його метою як очікуваним ідеальним результатом. Рекомендуємо реалізовувати національно-патріотичні, соціальні, екологічні, культурологічні та юридичні проекти в рамках Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок», що проводиться з метою популяризації духовних і моральних надбань, сприяння формуванню громадянської позиції та соціально-правової активності учнів і студентів, створення належних умов для прояву патріотизму, високих моральних цінностей, почуття любові до багатоетнічної та толерантної України, готовності до захисту України, забезпечення її суверенітету і територіальної цілісності, й шостий рік поспіль демонструє надзвичайну активність учнів і студентів, котрі у творчій формі звітують про широкомасштабну суспільно корисну діяльність, яку вони проводять під проводом педагогів, батьків, лідерів громадських організацій.
Немає коментарів:
Дописати коментар