вівторок, 31 серпня 2021 р.

Новини












































































Картинки по запросу the first of september  



  




Dear friends!

I sincerely congratulate you with

the Day of Knowledge!

In this special day I wish you happiness, health and peace in your homes. The day of knowledge – a celebration of books, flowers, friends, smiles and sunshine! Learn hard, because it is the most important thing today!
This day is exciting because it starts a new unknown, interesting and at the same time is not an easy way to knowledge, to the new challenges, and to the independent living.
I wish all pupils on this way to conquer new heights of knowledge, meet good and reliable friends and to reach cherished goal.
I hope that in Ukraine as soon as possible will come calm, peaceful times.
Glory to Ukraine!
Шановні учні та батьки!

Від щирого серця вітаю Вас із початком нового навчального року та з Днем знань! Цей день сповнений хвилювань, але водночас є чудовим і світлим святом для всіх, хто живе за особливим навчальним календарем. Нехай новий начальний рік стане для всіх нас дивовижним часом звершень і перемог!
Бажаю успішно крокувати дорогою знань і пам’ятати, що саме від освіти залежить успіх у майбутньому. Нехай будуть з Вами допитливість, працелюбність і наполегливість, а також натхнення до творчості нових відкриттів!
З повагою Ірина Михайлівна.
Поздравляем с 1 сентября, Day of knowledge! – English World
Похожее изображение




Картинки по запросу happy easter






My Easter Basket 



I have a basket it’s for Easter. 
What’s in the basket, please, tell me, 
Paska, babka, cheese and butter, 
Ham, horse-radish and kovbasa. 
With some onions and beet relish, 
A pilled egg and coloured ones, 
And an Easter egg 
We are going to light a candle, 
Go to church and have it blessed. 
And together we’ll alt sing out; 
“Christ has risen! 
Indeed He has risen!”

Easter in Ukraine
Easter is the feast of Christ’s resurrection, which in its observance combines both pagan and Christian elements. Easter (in Ukrainian: ‘Velykden’ or ‘Paskha’) is preceded by seven weeks of Lent and celebrated on each first week after vernal equinox and full moon. It is the most cheerful holiday for orthodox believers.
In Ukraine Easter is called Velykden (The Great Day). In Ukraine Easter has been celebrated over a long period of history and has had many rich folk traditions.
Ukrainian Easter is a historical combination of heathen and Christian traditions. Velykden was celebrated thousands of years ago as the victory of the Light over the Dark, Day over Night, Spring over Winter. The Resurrection was celebrated only from 988 when Kiev Rus was baptized. For some time these two systems coexisted, for some time it was forbidden for people to follow heathen traditions, but later the church decided to use in its Easter ceremony the heathen customs like painting eggs and backing Easter cake.
The last Sunday before Easter is called Willow Sunday (Verbna nedilia). On this day pussy-willow branches are blessed in the church.
The week before Easter, the Great (Velykyi) Week (Holy Week), is called the White (Bilyi) or Pure (Chystyi) Week. During this time an effort is made to finish all field work before Thursday, since from Thursday on work is forbidden. Pure (Maundy) Thursday is connected with ritual of clarification by water.
On Passion (Strasna) Friday—Good Friday—no work is done. In some localities, the Holy Shroud (plashchanytsia) is carried solemnly three times around the church and, after appropriate services, laid out for public veneration.
Saturday evening people gather in the church for the Easter vigil till the very morning when priests bless the food believers brought. After that people go home to celebrate Easter with their families. If they meet other people on the way they say: “Christ is risen!” and these people should reply “Risen indeed”. All the people exchange Easter greetings and give each other painted eggs (krashanky).
Easter cake (‘Kulich’) and painted eggs (‘Krashanki’) are the symbols of Ukrainian Easter and obligatory food on the table this day. Kulich is baked from yeast dough in the form of cylinder. Krashanka is a boiled and painted egg. On this Day Ukrainian kids play their favorite Easter game: knocking the eggs. If you knock somebody’s egg and you egg is not broken than you are the winner.
The krashanky and pysanky (Easter eggs) are an old pre-Christian element and have an important role in the Easter rites. On this day they are given as gifts or exchanged. There is also the rite of sprinkling with water, which is still carried on in Western Ukraine on the next day afrer Easter (Wet Monday, Oblyvanyi ponedilok). It is practiced by young people, the boys usually splashing the girls with water.
During the Easter season in Ukraine the cult of the dead is observed. The dead are remembered during the whole week after Easter, especially on the first Sunday following Easter Sunday. People gather in the cemeteries, bringing with them a dish containing some food and wine, which they consume, leaving the rest at the graves.

Easter is the most important festival in the Christian church year. It begins with Good Friday. The Romans killed Jesus Christ in Jerusalem about two thousand years ago. Christians believe in the Resurrection of Jesus Christ on the third day after his Crucifixion.
Why is Easter on a different day each year? This is because Easter Sunday is the Sunday after the first full moon after the first day of spring (21 March).
Easter eggs, Easter Rabbit (Easter Bunny) and sending Easter cards are tradition not only in Britain. The cards are often in green or yellow or show baby animals, because lots of animals are born in spring. This tradition goes back to the 19th century.
But there are also other important traditions.
Holy Thursday/Great Thursday – Maundy Thursday
The Royal Maundy is an ancient ceremony which has its origin in the commandment Christ gave after washing the feet of his disciples on the day before Good Friday.
It seems to have been the custom as early as the thirteenth century for members of the royal family to take part in Maundy ceremonies, to distribute money and gifts, and to recall Christ's simple act of humility by washing the feet of the poor. Henry IV began the practice of relating the number of recipients of gifts to the sovereign's age, and as it became the custom of the sovereign to perform the ceremony, the event became known as the Royal Maundy.
In the eighteenth century the act of washing the feet of the poor was discontinued and in the nineteenth century money allowances were substituted for the various gifts of food and clothing.
Maundy money as such started in the reign of Charles II with an undated issue of hammered coins in 1662. The coins were a fourpenny, threepenny, twopenny and one penny piece but it was not until 1670 that a dated set of all four coins appeared.
Today's recipients of Royal Maundy, as many elderly men and women as there are years in the sovereign's age, are chosen because of the Christian service they have given to the Church and community. At the ceremony which takes place annually on Maundy Thursday, the sovereign hands to each recipient two small leather string purses. One, a red purse, contains - in ordinary coinage - money in lieu of food and clothing; the other, a white purse, contains silver Maundy coins consisting of the same number of pence as the years of the sovereign's age.
Maundy money has remained in much the same form since 1670, and the coins used for the Maundy ceremony have traditionally been struck in sterling silver save for the brief interruptions of Henry's Vlll's debasement of the coinage and the general change to 50% silver coins in 1920.
Good Friday – Hot Cross Buns
A traditional favourite on Good Friday in England, Hot Cross Buns are a spicy currant or raisin studded yeast bun, topped with a ›Cross‹ of lemon flavoured icing. While Christians have adopted the cake and the symbolism of the cross, it wasn't always so. To Pagans then as now, the cross was symbolic of the sun wheel, which symbolizes perfect balance at the time of the Spring Equinox.
Hot Cross Buns were probably originally used in ceremonies and rituals and the Christian Church attempted to ban the buns, although they proved too popular. Left with no alternative but defeat, the church did the next best thing and ›Christianized‹ the bread with Queen Elizabeth I passing a law which limited the bun's consumption to proper religious ceremonies, such as Christmas, Easter or funerals.
There is a story of a widow whose son was a sailor. He asked his mother to bake him hot cross buns on his return on Good Friday. But he never came back. Every Good Friday his mother made a new bun for him and hoped that he would come back. She collected all the buns in a net. When she died her old cottage was replaced by a pub – ›The Widow's Son‹ where the buns can be seen today. Every year a sailor adds a new bun to the collection in the net. Sailors from around Britain come to the pub and sing and pray for the widow.
Holy Saturday
This day is often called Easter Saturday which is not correct. Easter Saturday is the Saturday after Easter Sunday.
Easter Day
For Christians Easter Sunday is the high point of the year. They celebrate the Resurrection of Jesus Christ.
Easter eggs are important in Britain, too. They are a symbol of rebirth in most cultures. People decorate them with different colours using special techniques. Children believe that the Easter Rabbit hides the eggs in the garden. Even King Edward I of England made the practice of coloured eggs more famous. He ordered 450 eggs to be coloured for Easter gifts in 1290.
People like to bring home a container of Easter water to be used at home for family blessings on persons, house, etc.
A traditional food is Roast lamb for dinner on Easter Day.
Easter Monday
In some areas ›egg rolling‹ is still popular today. People take the eggs to the top of a hill and roll them down. The first egg to get to the foot of that hill is the winner.














Write On! Ukraine

An International Creative Writing Competition Organized
by Peace Corps Volunteers
It is happening at the Krupskaya Library at 11 AM on Saturday, February 16th. 

https://writeonukraine.wordpress.com/
Картинки по запросу happy winter holidays
















Картинки по запросу winter holidays


Шановні учні!

Запрошуємо Вас узяти участь 

у ІХ Всеукраїнській грі з англійської мови «PUZZLE-2019»!

У 2018/2019 навчальному році Гру «PUZZLE» буде проведено 18-22 лютого 2019 року. Участь у ній добровільна та платна! Організаційний внесок становить 22,00 грн. за одного учасника.

Завдання та результати

2018 рік

Завдання

Відповіді



Лист Миколая до вчителя :)
...Увечері 18 грудня Святий Миколай востаннє переглянув листи, чи, бува, не забув комусь подарунки, і раптом зауважив, що не читав жодного від учителів. "Невже їм нічого не треба, цим українським учителям? Дивно... треба самому написати", - подумав Чудотворець і взявся за роботу... :)
Дорогі вчителі!
Я знаю, що у вас гаряча пора (пора контрольних, семестрового оцінювання, педрад, нарад), але знайдіть час прочитати цього невеличкого листа.
Так от, ви нічого не просите, тому сам поміркую, що б подарувати напередодні свят.
Отже, набір ручок, олівців і зошитів (віддасте дітям, які часто речі забувають удома).
Може, якісь методичні новинки? Але ж вони зараз у вільному доступі в інтернеті.
Флешки вже теж не варіант - у хмарах усі...
Може, нову сумочку чи чобітки? Але ж вам не вгодиш ...
Парти чи інтерактивні дошки? Так про них директори шкіл просили...
Може, підвищення зарплати? О, а це вже вам міністр пообіцяла…
Дорогі вчителі! Насправді, ви не потребуєте речей, тому кожному з вас дарую найважливіше:
 - міцних нервів (якщо потрібні заспокійливі, напишіть окремо :)); - спокою й затишку (каву, чай... чи щось міцніше додайте самі:)); - терпіння, сил та мужності пробачати - невивчені уроки, непрочитані твори, нерозв'язані задачі й забуті формули:);
 - наснаги давати другий, третій шанс - перескласти тему, принести загублений зошит... :));
 - уважності - до дітей, до рідних і далеких, а особливо - до заповнення класних журналів:);
 - пам'ятати, що інколи треба бути не справедливим, а добрим (подумайте про це під час семестрового оцінювання:));
 - і найважливіше: на канікулах намагайтеся стати людьми, принаймні спробуйте хоч трохи не бути вчителями:).
P.S.Приємного вечора, колеги!
Нехай уранці під подушкою (чи на підвіконні, чи в чобітках) вас чекає якась приємність, а найдорожчі подарунки не сидять на підвіконні - вони обіймають вас :).
У переддень Святого Миколая я від щирого серця бажаю кожному здійснення мрій, безмежний океан позитиву, усмішок, добра, щастя, кохання в обіймах,  міцного здоров'я впродовж всього життя!
Школи мають відсвяткувати День заощаджень
Школи мають відсвяткувати
День заощаджень
Міністерство освіти і науки підтримало ініціативу Всеукраїнського громадського об’єднання «Асоціація нової економічної освіти» щодо впровадження щорічного святкування та популяризації Всеукраїнського просвітницького заходу «Тиждень фінансової грамотності в Україні-2017». Про це йдеться у відповідному листі відомства.
У Міносвіти наголошують, що метою проведення Тижня фінансової грамотності є формування у дітей і молоді сучасних принципів ставлення до грошей та прийняття ними виважених фінансових рішень.
У зв'язку з цим міністерство звертається до органів управління освітою обласних держадміністрацій та ректорів обласних ІППО з проханням забезпечити належне інформування адміністрацій закладів освіти, методичних служб та педагогів про святкування та відзначення Всесвітнього дня заощаджень 31 жовтня й участь у  просвітницькому заході «Тиждень фінансової грамотності в Україні-2017», що відбудеться з 06 до 15 листопада 2017 року.
Звіт про проведення заходів (фото, презентація, текстова інформація, тощо) та кількість залучених учасників необхідно надіслати на адресу: tantsuz@gmail.com та 2975027@ukr.net.
Вчителі мають бути готові до змін, - міністр

Учителі мають бути готові 
до змін
Держава повинна показати, що вона цінує вчителя і робить крок назустріч. Про це в інтерв'ю «UA: Суспільне мовлення» сказала міністр освіти Лілія Гриневич.
За її словами, уряд цього року підняв зарплату вчителів на два тарифних розряди і вона орієнтовно зросла на 50%.
«Ми зробили свій крок і тепер просимо і вимагаємо, від вчителів, що вони мають бути відкритими до змін. І ми мусимо такі кроки назустріч надалі робити», - сказала Гриневич.
Вона також зазначила, що зміни у школі будуть неможливими у разі відсутності співпраці управлінь освіти, вчителів і батьків.
«Справа в тому, що ми не змінимо нашу школу, якщо не будемо співпрацювати. Органи управління вчителі і батьки. Партнерство передбачає взаємоповагу. У нас є проблема, окрім вимог немає поваги. І сьогодні батьки, навіть у присутності дитини, говорять надзвичайно негарно про вчителя, роблять дитину учасником цієї розмови і це потім шкодить стосункам вчителя з цією дитиною», - зазначила міністр освіти і науки.
ВАЖЛИВА ІНФОРМАЦІЯ!!! 

ІІ-ий тур програми FLEX буде проходити 
8 жовтня року за адресою: м.Суми ССШ №2 
Увага! 
Необхідно приходити за 15 хвилин до призначеного Вам часу. 
Тестування триватиме 1 годину. 
При собі мати 

оригінал свідоцтва про народження (паспорт),
чорну ручку та інформацію вказану нижче.
Iнформація, яка необхідна для участі у ІІ турі програми 
Свідоцтво про народження (оригінал)
Домашня адреса + індекс міста
Номер домашнього телефону
Ваш е-mail (якщо є)
Ваш номер мобільного телефону (якщо є)
Місто та країна народження
Мобільний та робочий телефони матері
Мобільний та робочий телефони батька
Телефон контактної особи
Повна адреса школи + індекс
Номера телефонів школи
Веб-сайт школи (якщо є)
E-mail школи (якщо є)

За результатами І туру тестування 
вітаємо Папушу Наталію
БАЖАЄМО ПОДАЛЬШИХ УСПІХІВ!

FLEX запрошує школярів на навчання до США

FLEX запрошує школярів 

на навчання до США

Розпочинається набір на річне навчання в США за «Програмою обміну майбутніх лідерів (FLEX)» для українських школярів. Про це повідомили в офісі Американських рад з міжнародної освіти.
FLEX є програмою культурного обміну для учнів 8, 9 та 10 класів, що надає можливість безкоштовно поїхати до США та навчатись у загальноосвітній школі протягом року, проживаючи у приймаючій родині.
Програма повністю фінансується урядом США та адмініструється організацією «Американські Ради з міжнародної освіти». За 25 років роботи в Україні випускниками FLEX стали більше 6 тисяч школярів, серед яких понад 250 учнів з обмеженими фізичними можливостями.
До конкурсу цього року допускаються учні 8-10 класів, які народилися в період з 01.01.2001 по 15.07. 2003 року та володіють англійською мовою.
До участі в конкурсі також запрошуються учні з обмеженими фізичними можливостями, які народилися в період з 15.02.2000 по 15.07.2003 та навчаються в 8-11 класах. Учасникам з обмеженими фізичними можливостями необхідно попередити про свою участь київське представництво «American Councils» для створення належних умов тестування.
Для участі у першому етапі тестування з собою необхідно мати свідоцтво про народження або паспорт, фотокартку 3х4 та згоду на обробку персональних даних. Цей документ є обов’язковим, його можна знайти на сайті www.americancouncils.org.ua.
Учасники з Луганської та Донецької областей та АР Крим, які відповідають всім критеріям, можуть взяти участь в тестуванні в будь-якому найближчому до них тест-центрі.
Телефони: (044)  289-39-52/53/77/78 та e-mail: flex@americancouncils.org.ua.

Згода на обробку персональних даних


Картинки по запросу happy teachers day
Похожее изображение

Вчителі більше не займатимуться переписом учнів – постанова КМУ
Українським вчителям більше не потрібно буде робити перепис та вести облік дітей, охоплених освітою. Таке рішення прийняв Уряд сьогодні, 13 вересня 2017 року, затвердивши Порядок ведення обліку дітей шкільного віку та учнів. Цей документ замінить Інструкцію з обліку дітей і підлітків шкільного віку, що була затверджена ще 2000 року.
Під час прийняття зазначеного рішення Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман нагадав, що у рамках цьогорічної серпневої конференції педагогічних працівників до нього зверталися вчителі з проханням зняти з них обов’язки щодо всеобучу.
У Порядку, зокрема, вказано, що ведення обліку дітей шкільного віку здійснюють районні, районні у містах держадміністрації та міські, селищні, сільські ради, у тому числі ОТГ, їх виконавчі органи із залученням відповідних територіальних органів Нацполіції та служб у справах дітей. Їм заборонено залучати працівників навчальних закладів до організації та ведення цього обліку.
Нагадуємо, що раніше Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич наголосила, що «вчителі не мають ходити по будинках та шукати дітей, не охоплених навчанням, адже це завдання соціальних служб».
Картинки по запросу day of knowledge

Похожее изображение

Нова Українська школа


Концепція Нової Української школи

Презентація Концепції Нової Української школи
УЦОЯО запровадить дворівневе ЗНО з іноземної
УЦОЯО запровадить дворівневе
ЗНО з іноземної
Починаючи з 2018 року Українським центром оцінювання якості освіти буде впроваджено ЗНО з іноземних мов із використанням дворівневих предметних тестів В1 і В2. Тест з іноземної також міститиме новий формат завдань - аудіювання. Про це, під час прес-конференції, повідомив заступник директора УЦОЯО Валерій Бойко.
За його словами, предметні тести рівня В1 складатимуть випускники, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або академічному рівні, тести рівня В2 – випускники, які вивчали іноземну мову на профільному рівні.
Він також нагадав, що підготовка до впровадження інновації тривала 2 роки. За цей час було проведено два етапи апробації тестів. За результатами апробації завдання будуть систематизовані за складністю, визначиться їх розподільна здатність та обчислиться надійність тесту.
Випускники коледжів та училищ теж складатимуть ЗНО
Випускники коледжів та училищ теж складатимуть ЗНО
З 2018 року державну підсумкову атестацію у формі ЗНО складатимуть випускники професійно-технічних училищ і коледжів. Про це під час прес-конференції, присвяченій результатам зовнішнього оцінювання, повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.
«Це відбудеться вперше, дотепер ЗНО не застосовувалося у формі державної підсумкової атестації для випускників професійно-технічних закладів і коледжів», - сказав Карандій.
За його словами, зовнішнє оцінювання надасть можливість порівняти рівень підготовки випускників шкіл, професійно-технічних закладів і коледжів.
Також директор УЦОЯО повідомив про плани сформувати єдині вимоги для оцінювання випускників професійно-технічних училищ і коледжів.
Окрім цього, з 2018 року буде впроваджено ЗНО з іноземних мов із використанням дворівневих предметних тестів: В1 і В2, що міститимуть нове завдання з аудіювання.
Тести з української мови і літератури, математики, історії України будуть адаптовані для осіб з вадами зору.
У МОН працюють
«гарячі телефонні лінії»
щодо вступу до вишів
З 29 червня до 28 серпня МОН у партнерстві з Фондом «Відкрита політика» організувало роботу «гарячих телефонних ліній» щодо вступної кампанії 2017. За цими номерами можна отримати консультації стосовно вступу до вищих навчальних закладів, повідомити про факти порушення законодавства про вищу освіту тощо.
Номери «гарячих ліній»:
МОН
+38 (044) 287-89-29
+38 (068) 951-25-13 (Viber/Telegram/WhatsApp/Skype: Dostupna Osvita)
0 800 504 425 – БЕЗКОШТОВНО!
ЄДЕБО
+38 (044) 239-86-18
Телефони "гарячої лінії" Фонду «Відкрита політика» в регіонах:

Також у Міністерстві освіти і науки надаватимуть консультації щодо вступу електронною поштою – vstup_2017@mon.gov.ua та в формі особистого прийому за адресою м. Київ, бул. Шевченка, 16, к.117
Додаткові телефони:
Департамент вищої освіти МОН:
+38 (044) 481-32-92
+38 (044) 481-32-38
+38 (044) 481-47-73
Департамент професійної освіти МОН:
+38 (044) 287-82-06
+38 (044) 287-82-13
Департамент середньої освіти (питання щодо документів про середню освіту) МОН:
+38 (044) 481-47-67
+38 (044) 481-47-58
Також вступникам можуть бути корисні такі ресурси:

Вступ 2017.
Вступник може подати заяву та документи в паперовій формі
У зв’язку із запровадженням нового програмного забезпечення з посиленими вимогами до ідентифікації вступників, мають місце окремі випадки відмови в реєстрації електронних кабінетів, пов’язані з іншими розбіжностями в реєстраційних даних. У такому разі з 15 липня 2017 року вступник може подати заяву та документи в паперовій формі, якщо в присутності представника приймальної комісії вищого навчального закладу буде перевірена неможливість створення електронного кабінету вступника.За результатами робочого дня приймальна комісія вищого навчального закладу надсилає до ДП «Інфоресурс» (ez@inforesurs.gov.ua4) таблицю у форматі MS Excel із зазначенням в окремих колонках: коду вищого навчального закладу в ЄДЕБО, прізвища, ім’я, по батькові вступника, серії та номеру атестату про повну загальну середню освіту, номеру сертифікату, контактного номеру телефону вступника.
Заява в паперовій формі подається вступником особисто до приймальної комісії вищого навчального закладу. Факт подання кожної заяви в паперовому вигляді реєструється уповноваженою особою приймальної комісії в ЄДЕБО в день прийняття заяви.

Вступ-2017. 
Коли і як подати заяву?
Безоплатно здобувати вищу освіту мають право громадяни, які вперше отримують освіту за кошти державного або місцевого бюджету. Крім того, право безоплатно здобувати вищу освіту за другою спеціальністю мають громадяни, які за станом здоров’я втратили можливість виконувати службові чи посадові обов’язки за отриманою раніше кваліфікацією, що підтверджується висновками МСЕК або які мають направлення на навчання, видане державним (регіональним) замовником відповідно до законодавства.
В інших випадках у разі повторного вступу на бюджетній основі, вступнику необхідно відшкодувати вартість попередньо здобутої освіти до бюджету.
Окремі категорії громадян мають право на спеціальні умови:
• щодо участі у конкурсному відборі під час вступу до вишів;
• на здобуття вищої освіти за державним замовленням та за рахунок цільових пільгових державних кредитів.
З повним їх переліком, а також з докладнішою інформацією стосовно вступної кампанії 2017 можна ознайомитися в Умовах прийому до вищих навчальних закладів в 2017 році (посилання).
ПОДАННЯ ЗАЯВИ
Кількість заяв, які можна подати на місця держзамовлення: 9 заяв на 4 спеціальності.
На контрактну форму кількість заяв НЕ обмежується.
В електронній формі:
Цього року вступники на основі повної загальної середньої освіти за денною та заочною формами навчання подають заяви виключно в електронній формі.
Електронна заява та усі необхідні документи подаються через особистий електронний кабінет на сайті http://ez.osvitavsim.org.ua 
(!!! сайт працює тільки під час вступної кампанії).
У паперовій формі:
Можуть подавати лише вступники, які мають:
• спеціальні умови на участь у конкурсі;
• право на зарахування за квотами;
• розбіжності в прізвищі, імені, по батькові, даті народження, статі або громадянстві вступника в документі, що посвідчує особу, та у сертифікаті ЗНО. Паперова заява подається особисто до приймальної комісії ВНЗ.
СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО КАБІНЕТУ
ДЛЯ ПОДАННЯ ЗАЯВ
Під час реєстрації електронного кабінету вступник має зазначити такі дані:
• адресу електронної пошти, до якої має доступ;
• номер, пін-код та рік отримання сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання.
• серію та номер атестата про повну загальну середню освіту;
• середній бал додатка до вказаного атестата, обчислений за 12-бальною шкалою з округленням до десятих частин бала.
• додатково вступник завантажує скановану копію (фотокопію) додатка до документа про повну загальну середню освіту та фотокартки.
Увага!
2017 року для вступу до ВНЗ приймаються сертифікати ЗНО 2016 та 2017 років.

ТЕРМІНИ ПОДАННЯ ДОКУМЕНТІВ
Реєстрація електронних кабінетів – з 29 червня до 25 липня (до 18.00).
Проведення медичних оглядів та інших доконкурсних процедур – до 11 липня.
Початок прийому заяв та документів – 12 липня.
Кінцевий термін прийому заяв та документів:
• для осіб, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів або творчих конкурсів – 20 липня (до18.00);
• для осіб, які вступають тільки на основі сертифікатів ЗНО – 26 липня (до 18.00);
• для осіб, що вступають на основі ОКР молодшого спеціаліста за денною формою навчання – 24 липня (до 18.00). 
Проведення творчих конкурсів – з 17 до 26 липня включно;
Проведення вступних іспитів – з 21 до 26 липня включно; Проведення співбесід – з 21 до 23 липня включно.
Фахові вступні випробування для осіб, що вступають на основі ОКР молодшого спеціаліста за денною формою навчання – з 25 липня до 31 липня.
Усі терміни щодо вступу до військових вищих навчальних закладів визначають Правилами прийому до цих вишів.
• Оприлюднення рейтингового списку – 1 серпня (до 12.00).
• Зарахування на бюджет – до 7 серпня (до 12.00).
• Зарахування на контракт – до 30 вересня.
В Умовах прийому 2017 року впроваджено чотири коефіцієнти до конкурсного бала – регіональний, галузевий, сільський і першочерговий.
Регіональний коефіцієнт орієнтований на те, щоби створити кращі можливості для вступників, які обрали ВНЗ у регіонах України. Він складає 1,0 для Києва, 1,01 – для Дніпра, Львова, Одеси, Харкова, 1,03 – для Донецької та Луганської областей і переміщених вишів, 1,02 – в інших випадках. Галузевий коефіцієнт – 1,03 – використовуватиметься лише для поданих заяв з першими пріоритетами на інженерно-­технічні та природничо­-математичні спеціальності, які потребують підтримки. Якщо вступник обирає такий пріоритет, та ще і в одному з регіональних вишів, то це помітно підвищує його шанси на вступ.
Поява першочергового коефіцієнта пов’язана з тим, що нещодавно Президент України Петро Порошенко підписав Закон №1662-VІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо працевлаштування випускників». Документ надає право на першочергове зарахування до вищих медичних і педагогічних навчальних закладів за державним замовленням особам, які уклали угоду про відпрацювання не менше трьох років у сільській місцевості або селищах міського типу. Тож з’являється четвертий коефіцієнт, який є дуже високим – 1,10. Сільський коефіцієнт – 1,02 – стосуватиметься осіб, які здобули повну загальну середню освіту в навчальних закладах на території сільських населених пунктів у рік вступу. Зрозуміло, що це не може повністю компенсувати ту різницю, яка нині є в якості освіти і яку можна спостерігати, порівнявши результати ЗНО учнів міських і сільських шкіл. Але такий підхід не може бути єдиним інструментом вирішення такої складної проблеми. Адже якщо його використовувати дуже активно, то виникне новий фактор погіршення якості вищої освіти в цілому. Потрібно більше зусиль націлити на покращення якості освіти в сільських школах.
Іноземні мови будуть окремим предметом, - міністр
Іноземні мови будуть інтегровані у межах наскрізних тем – коли у певний період діти протягом усього часу вивчають одну й ту саму тематику, наприклад, школу. Про це, під час зустрічі з іноземними партнерами, сказала міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Разом з тим міністр зазначила, що міжпредметної інтеграції не передбачається.
«Іноземні мови залишатимуться окремим предметом», - пояснила Лілія Гриневич.
У ході зустрічі також було обговорено питання пілотування нового стандарту початкової школи, до якого будуть долучені 300 українських учителів іноземної мови.

Передбачається, що учителів навчатимуть Британська рада в Україні, Cambridge English Language Assessment, Cambridge University Press, Ґете-Інститут та Посольство Франції в Україні.
Шановні випускники!

Похожее изображение

ІНОЗЕМНІ МОВИ.
Навчальна програма для 5-9-х класів
Зміст навчальної програми з іноземних мов забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою.
Такий підхід зумовлює формування готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою.
Після закінчення 9-го класу учні загальноосвітнього навчального закладу, які вивчають першу іноземну мову, мають досягти рівня А2+, учні спеціалізованої школи з поглибленим вивченням іноземної мови – рівня В1, а ті, хто оволодіває другою іноземною мовою, – рівня А2. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти.
Завдання полягає у формуванні вмінь: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань тощо.
ЗАВАНТАЖИТИ ПРОГРАМУ
Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804.

МОН визначило структуру
2017/18 навчального року
Міністерством освіти і науки визначено структуру 2017/18 навчального року та надані роз'яснення щодо розробки навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на наступний навчальний рік. Відповідний лист підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.
Документом, зокрема, визначено строки проведення канікул та варіанти припинення навчального процесу, методологію розробки робочих навчальних планів та інші особливості проведення наступного навчального року в українських школах.
У Міносвіти зазначають, що навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності має розпочатись у День знань - 1 вересня і закінчитись не пізніше 1 липня 2018 року.
Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин  - карантин, температурний режим тощо.
У випадку встановлення школою 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах допускатись не буде, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.
Перелік предметів для державної підсумкової атестації учнів 4, 9 та 11 класів, а також форму та терміни її проведення у 2018 році буде затверджено МОН додатково.
У відомстві повідомляють, що школи спільно з органами місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації або зовнішнього незалежного оцінювання, а також визначати дати проведення свята «Останній дзвінок» та вручення документів про освіту. При цьому, менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із заробітної плати.
Варіанти щорічних Типових навчальних планів школи обиратимуть самостійно залежно від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.
Лист МОН про структуру 2017/18 навчального року також містить рекомендації щодо особливостей розроблення робочих навчальних планів, розподілу навчального часу для учнів для початкової, основної та старшої школи, гранично допустимого навантаження на одного учня, поділу класів на групи при вивченні окремих предметів тощо.
Також у 2017/18 навчальному році школи можуть долучитись до пілотування нових Типових навчальних планів для старшої школи, проекти яких розміщено на офіційному сайті MOH, шляхом впровадження інтегрованих курсів, розробивши індивідуальні робочі навчальні плани для 10-х класів. Рішення про здійснення пілотування має бути прийнято педагогічною радою закладу за погодженням з батьками учнів, які навчатимуться за такими планами.
День вишиванки
18 травня
(третій четвер травня)

Похожее изображение
Картинки по запросу День вишиванки

День вишиванки — всеукраїнське свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу. У кожному місті та селі, на вулицях, в установах та у закладах ініціативні групи закликатимуть людей одягнути вишиванку.

Мета: аби всі мешканці населеного пункту вийшли у цей день на вулицю у вишиванках.
День вишиванки: історія свята
Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету у 2006 році. Її надихнув знайомий, який постійно носив вишиванку. Того року у вишиванки вдяглися кілька студентів та викладачів Чернівецького університету, тепер це свято набуло міжнародних масштабів.
Дата поки що не офіційна, це відносно нове народне свято. Але масштаби поширення традиції носити вишиванку вражають: такого розмаїття вишиванок, як у третій четвер травня, ви не побачите ніде.
Історія вишивки та традиції
Історія вишивки на теренах України має не одну тисячу років. Особливого ж значення набула в останні кілька століть. Переважно, вишивали дівчата. До весілля готували спеціальну скриню, у якій роками збирали посаг. Найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше.
За повір'ям, сорочку для немовляти мала вишити мати або бабуся. Під час тонкої роботи майстрині співали пісень і молилися. Вірили, що так сорочка стає оберегом. Сорочки для жінок пряли тільки з конопель або льону. Вважалося, що ці рослини захищають майбутню матір і її ще не народжене дитя.
У вишивці сакральне значення має все — від ниток, походження тканини до орнаменту, кількості стібків і кольору. Найдавнішою є вишивка білим по білому. Але рукоділлю передувала довга процедура. Нитки вибілювали 3 роки.
Вишиванка вважається оберегом від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона є символом краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі. В Україні вишиванка теж символізує і родинну пам’ять, вірність та любов у сім’ї. Експерти вважають, що український народ намагається закодувати щастя, долю, життя та волю в орнаменті вишиванок.
Кожен регіон мав свої візерунки. Легко впізнати Борщівську вишиванку з Тернопільської області. Тут переважає чорний колір. Існує легенда, під час татарського набігу загинули всі місцеві чоловіки, тож жінки з навколишніх сіл заприсяглися впродовж 7 поколінь вишивати тільки чорні сорочки.

Mother's Day
Mother's Day is a holiday celebrated annually on the second Sunday of May. It is a day that commemorates motherhood and appreciates all mothers and mother-figures (including grandmothers, great-grandmothers, stepmothers, and foster mothers) as well as their contribution to society.
History of Mother's Day
The History of Mother's Day 2017 dates back to the 19th century, when women's peace groups in United States of America often tried to establish holidays and regular activities in favour of peace and against war. A common regular activity was the meeting of groups of mothers whose sons had fought or died in the American Civil War.
In 1868, Ann Jarvis, created a committee to establish a "Mother's Friendship Day" in order to reunite families that had been divided during the Civil War. There were several limited observances in the 1870s and the 1880s but none achieved recognition beyond that. At the time, Protestant schools in the United States already held many celebrations and In New York City, Julia Ward Howe led an anti-war observance (Mother's Day for Peace) on June 2, 1872 which was accompanied by a holiday nowadays known as Mother's Day Proclamation.
Several years later a Mother's Day observance on May 13, 1877 was held in Albion, Michigan over a dispute related to the temperance movement which celebrates Juliet Calhoun Blakeley who stepped up to complete the sermon of the distraught Rev. Myron Daughterty and because of her actions, her sons paid tribute to her each year and urged others to honour their mothers.
In the early 1880s, the Methodist Episcopal Church in Albion set aside the second Sunday in May to recognize the special contributions of mothers. In its present form, Mother's Day was established by Anna Jarvis with the help of John Wanamaker following the death of her mother, Ann Jarvis, on May 9, 1905. The official service was on May 10, 1908, and the next year the day was reported to be widely celebrated in New York.

Jarvis then campaigned to establish Mother's Day as a United States national holiday and then later as an international holiday. The holiday was declared officially by the state of West Virginia in 1910, and the rest of the states followed quickly.

Шукає учитель, шукає поліція… або “Мікрорайони” як лабіринти долі

“Мікрорайон…”
У мешканок і мешканців міст це слово асоціюється з контрпрогресивною первинною одиницею сучасної житлової забудови (так його визначає всезнаюча Вікіпедія).
А от сотні тисяч шкільних педагогів, ледь почувши це слово, здригнуться!
Хоч офіційно одна дуже розповсюджена шкільна практика зветься інакше – “облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу” – справу це не змінює: “мікрорайон” (так негласно прозвало його вчительство) по праву може вважатися найненависнішою та найбільш марнотратною шкільною практикою.
Саме таку оцінку дали їй 6399 педагогів з усіх куточків України, які 2016-го року взяли участь у загальнонаціональному соціологічному дослідженні “Діти і папери: як досягти балансу у школі?”, проведеного за спільною ініціативою руху Edcamp Ukraine і Міністерства освіти і науки України.
Що ж таке “мікрорайон”?
Уявіть собі, що за кожною загальноосвітньою школою закріплена певна територія, по якій навчальний заклад повинен регулярно збирати вичерпну інформацію з приводу дітей шкільного віку, які тут проживають, після чого передавати її до районного відділу освіти.
Той, узагальнивши дані з усіх підконтрольних шкіл, надає цифри до органу місцевої влади, і так далі, і так далі…
Мета начебто благородна – виявити різницю між кількістю дітей, які за віком мають ходити до школи, і тими, хто її реально відвідує, після чого спробувати залучити (у тому числі за сприяння правоохоронних органів) до навчання усіх “не ходячих”.
І не було б жодної проблеми з цією державницькою справою, якби не одне “але”: збір інформації про таких дітей нав’язано вчительству!
Коли це робити?
У час, вільний від уроків. Не зважаючи на вихідні та свята, погодні умови і час доби. Про бажання ніхто навіть не питає…
“Коли я була маленькою, то замість грати ляльками, ходила з мамою (учителькою молодших класів) по мікрорайону – збирала статистичну інформацію… А я так мріяла, аби мама більше часу гралася зі мною і читала мені книжки”, – пригадує радниця міністерки освіти і науки України, співзасновниця ГО “Смарт Освіта” Оксана Макаренко.
Вже згадане дослідження показало, що по лабіринтах мікрорайонів “бродять” не усі педагоги школи, а найчастіше:
а) вчительство молодших класів (особливо ті, кому набирати “першачків”);
б) чоловіки (їм же ніколи страшно не буває);
в) ті, хто самі тут проживають (“Ну, що вам, складно після роботи пройтися по сусідах?”);
г) інші, на кого впаде “директорська кара” (хто “в немилості” або просто не в змозі за себе постояти, давши відсіч).
Приниження. Дурість. Так найчастіше характеризують цю практику особи, які її здійснюють.
Ось як прокоментувала свої “мікрорайонні будні” одна з респонденток дослідження “Діти і папери: як досягти балансу у школі?”:
“Чому вчителі змушені оббивати пороги будинків, переписуючи дітей? Реально за один раз усіх не перепишеш, а якщо це ще й приватний сектор, то й собак спустять…
За нормативними документами списки мають бути складені до 15 серпня. То що, у відпустці вчителі мають складати їх?..
Реалії часу такі, що батьки можуть вибрати будь-яку школу, навіть за 50 км від місця проживання. Є такий закон, який зобов’язує їх надати довідку з місця навчання?..
Вчитель повинен ВЧИТИ і виховувати, а не залучати дітей до навчання”.
І якби те “бродіння” було ефективним, так навряд. Зібрати достовірну інформацію заважають зачинені двері домівок (з якими нічого не може вдіяти навіть поліція), реальна розбіжність між місцем реєстрації та місцем проживання дитини, банальне небажання батьків спілкуватися з “агентурним вчительством”, недобросовісність самих педагогів, які, проводячи свої “розслідування” “з-під палки”, нерідко допускають халатність (наприклад обмежуються контактами з бабусями на лавці біля під’їзду), і дорікнути їм за це важко, враховуючи і так високий рівень освітянської завантаженості (зокрема і “паперотворчої”).
З огляду на усе сказане, не дивно, що 70% вчительства, опитаного в рамках згаданого вище дослідження, запропонували документ “Облік дітей шкільного віку за територією обслуговування навчального закладу” взагалі скасувати без будь-яких обговорень!
Отримавши такий “однозначний мандат”, нещодавно створена Робоча група з дебюрократизації шкільної діяльності при Міністерстві освіти і науки просто не могла обійти увагою це питання.
Наразі позаду вже дві робочі зустрічі та купа часів онлайн-роботи. Вже очевидно: новій редакції Інструкції з обліку дітей шкільного віку бути!
Його практичною філософією стане пряма заборона залучення шкільних педагогів до організації та обліку дітей шкільного віку.
Школа зосередиться виключно на зарахованому до її лав учнівстві, відслідковуючи лише цих дітей, а не усіх “мікрорайонних”.
Одночасно підвищується відповідальність батьківства як за дітей, що не відвідують школу, так і за своєчасне інформування про це органів місцевої влади, “головною біллю” яких і стає власне сам облік дітей шкільного віку, що проживають на певній території.
Органи місцевої влади мають доручити одному зі своїх уповноважених органів також і створення, ведення відповідного реєстру (за умови необхідних законодавчих ініціатив та окремого фінансування у віддаленій перспективі йтиметься про створення єдиного загальнонаціонального реєстру дітей шкільного віку).
Після багатьох років вчительського “блукання лабіринтами “мікрорайонів”, така редакція документа видається оптимальною, адже начебто вирішує заявлену проблему.
Але тут знову на перший план виходить горезвісне “але”. На жаль, стовідсотково гарантувати вчительській спільноті, що її більше не примусять збирати дані про проживаючих “на районі” дітей, Міністерство поки не може.
Дійсно, така діяльність передається під юрисдикцію місцевих органів влади, що вже самі мають вирішити, який саме з підпорядкованих їм органів отримає ці повноваження.
Але, по-перше, так завжди і було: офіційно дані про дітей шкільного віку збирають не педагоги, а місцеві влади. Чи знали ви про це?
По-друге, що, скажіть, заважає місцевій владі “скинути” цю роботу на департамент освіти – і логічно, і звично, чи не так? Тим більше, що в умовах децентралізації, профільне Міністерство не може диктувати органу місцевої влади, кому саме доручати ті чи інші повноваження.
Давайте робити ставки, як вчинить Департамент освіти, отримавши цей “подарунок долі”? Ставимо усе, що в нас є, на “чорне”: примусить до “мікрорайонства” тих самих педагогів!
Коло замкнулося?
Сподіваємося, що ні! Але для цього треба ще дещо зробити.
Наприклад, унормувати вичерпний перелік посадових обов’язків вчительства, прив’язавши його до норм часу, що може бути витрачений. Це допоможе легітимно уникати “мікрорайонної експлуатації”, адже якщо певного виду роботи немає в переліку дозволеного по посаді й на нього не відводиться робочий час, то така робота виконуватися просто не може.
А створення і розвиток загальнонаціонального реєстру дітей шкільного віку – великої і справді знакової справи (адже залучити до школи усіх без виключення дітей є надважливим завданням держави, і якраз тут бюрократія є виправданою, бо вона служить людині) має взагалі зняти це питання автоматично, адже доступ до реєстру матимуть виключно підготовлені та навчені профі, а не готові на все “бюджетники”. І ми впевнені, що проблема буде вирішена обов’язково!
А поки вони – вчительки і вчителі – чекаючи доленосних рішень, йдуть, знесилені, до ваших домівок…

Похожее изображение
В новій редакції «Інструкції з обліку дітей шкільного віку» буде заборонено залучати педпрацівників до роботи на «мікрорайоні»

Олександр Елькін (EdCamp Ukraine):
Нещодавно створена Робоча група з дебюрократизації шкільної діяльності при Міністерстві освіти і науки просто не могла обійти питання «Інструкції з обліку дітей шкільного віку».
Наразі позаду вже дві робочі зустрічі та купа часів онлайн-роботи. Вже очевидно: новій редакції Інструкції з обліку дітей шкільного віку бути!
Його практичною філософією стане пряма заборона залучення шкільних педагогів до організації та обліку дітей шкільного віку.
Школа зосередиться виключно на зарахованому до її лав учнівстві, відслідковуючи лише цих дітей, а не усіх “мікрорайонних”.
Одночасно підвищується відповідальність батьківства як за дітей, що не відвідують школу, так і за своєчасне інформування про це органів місцевої влади, “головною біллю” яких і стає власне сам облік дітей шкільного віку, що проживають на певній території.
Органи місцевої влади мають доручити одному зі своїх уповноважених органів також і створення, ведення відповідного реєстру (за умови необхідних законодавчих ініціатив та окремого фінансування у віддаленій перспективі йтиметься про створення єдиного загальнонаціонального реєстру дітей шкільного віку).
Після багатьох років вчительського “блукання лабіринтами “мікрорайонів”, така редакція документа видається оптимальною, адже начебто вирішує заявлену проблему.
Але тут знову на перший план виходить горезвісне “але”. На жаль, стовідсотково гарантувати вчительській спільноті, що її більше не примусять збирати дані про проживаючих “на районі” дітей, Міністерство поки не може.
Дійсно, така діяльність передається під юрисдикцію місцевих органів влади, що вже самі мають вирішити, який саме з підпорядкованих їм органів отримає ці повноваження.
Але, по-перше, так завжди і було: офіційно дані про дітей шкільного віку збирають не педагоги, а місцеві влади. Чи знали ви про це?
По-друге, що, скажіть, заважає місцевій владі “скинути” цю роботу на департамент освіти – і логічно, і звично, чи не так? Тим більше, що в умовах децентралізації, профільне Міністерство не може диктувати органу місцевої влади, кому саме доручати ті чи інші повноваження.
Давайте робити ставки, як вчинить Департамент освіти, отримавши цей “подарунок долі”? Ставимо усе, що в нас є, на “чорне”: примусить до “мікрорайонства” тих самих педагогів!
Коло замкнулося?
Сподіваємося, що ні! Але для цього треба ще дещо зробити.
Наприклад, унормувати вичерпний перелік посадових обов’язків вчительства, прив’язавши його до норм часу, що може бути витрачений. Це допоможе легітимно уникати “мікрорайонної експлуатації”, адже якщо певного виду роботи немає в переліку дозволеного по посаді й на нього не відводиться робочий час, то така робота виконуватися просто не може.
А створення і розвиток загальнонаціонального реєстру дітей шкільного віку – великої і справді знакової справи (адже залучити до школи усіх без виключення дітей є надважливим завданням держави, і якраз тут бюрократія є виправданою, бо вона служить людині) має взагалі зняти це питання автоматично, адже доступ до реєстру матимуть виключно підготовлені та навчені профі, а не готові на все “бюджетники”. І ми впевнені, що проблема буде вирішена обов’язково!
А поки вони – вчительки і вчителі – чекаючи доленосних рішень, йдуть, знесилені, до ваших домівок…


Про проведення в 2017 році пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти
PISA-2018 в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
№ 601 від 14 квітня 2017 року

Про проведення в 2017 році
пілотного етапу міжнародного
дослідження якості освіти
PISA-2018 в Україні
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2016 року № 72-p «Деякі питання участі України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018», відповідно до абзацу третього пункту 70 Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання та моніторингу якості освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1095, iз метою реалізації пунктів 4.1, 4.2, 4.6 Плану заходів щодо підготовки до проведення в 2017 році міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 26 січня 2017 року № 100, НАКАЗУЮ:
1. Українському центру оцінювання якості освіти (Карандій В. А.):
1) провести з 15 до 31 травня 2017 року пілотний етап (тестувань, анкетувань учнів/студентів-учасників дослідження) міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні (далі – дослідження);
2) підготувати та затвердити до 27 квітня 2017 року графік проведення дослідження.
2. Регіональним центрам оцінювання якості освіти спільно із структурними підрозділами з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:
1) надати до 20 квітня 2017 року навчальним закладам, у яких навчаються учні/студенти-учасники дослідження (далі – навчальні заклади-учасники дослідження), списки учнів/студентів-учасників дослідження, сформовані відповідно до складу вибірки учасників пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 в Україні;
2) подати до 25 квітня 2017 року до Українського центру оцінювання якості освіти пропозиції щодо формування графіка проведення дослідження.
3. Структурним підрозділам з питань освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:
1) організувати внесення навчальними закладами-учасниками дослідження змін до режиму роботи у дні проведення дослідження;
2) сприяти участі педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників у проведенні дослідження.
4. Регіональним координаторам міжнар0дного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні провести до 05 травня 2017 року з керівниками навчальних закладів-учасників дослідження інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо специфіки та умов проведення дослідження.
5. Керівникам навчальних закладів-учасників дослідження:
1) проінформувати учнів/студентів, які братимуть участь у дослідженні, та їх батьків (законних представників неповнолітньої особи) про специфіку та умови проведення дослідження;
2) забезпечити участь у дослідженні осіб, зазначених у списках учнів/студентів-учасників пілотного етапу міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 B Україні (за умови відсутності заперечень з боку учнів/студентів та/або їх батьків (законних представників неповнолітньої особи)).
6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника міністра Хобзея П. К.
Міністр         Лілія Гриневич

Картинки по запросу easter


My Easter Basket 
I have a basket it’s for Easter.
What’s in the basket, please, tell me,
Paska, babka, cheese and butter,
Ham, horse-radish and kovbasa.
With some onions and beet relish,
A pilled egg and coloured ones,
And an Easter egg
We are going to light a candle,
Go to church and have it blessed.
And together we’ll alt sing out;
“Christ has risen!
Indeed He has risen!”
Картинки по запросу easter
Easter in Ukraine
Easter is the feast of Christ’s resurrection, which in its observance combines both pagan and Christian elements. Easter (in Ukrainian: ‘Velykden’ or ‘Paskha’) is preceded by seven weeks of Lent and celebrated on each first week after vernal equinox and full moon. It is the most cheerful holiday for orthodox believers.
In Ukraine Easter is called Velykden (The Great Day). In Ukraine Easter has been celebrated over a long period of history and has had many rich folk traditions.
Ukrainian Easter is a historical combination of heathen and Christian traditions. Velykden was celebrated thousands of years ago as the victory of the Light over the Dark, Day over Night, Spring over Winter. The Resurrection was celebrated only from 988 when Kiev Rus was baptized. For some time these two systems coexisted, for some time it was forbidden for people to follow heathen traditions, but later the church decided to use in its Easter ceremony the heathen customs like painting eggs and backing Easter cake.
The last Sunday before Easter is called Willow Sunday (Verbna nedilia). On this day pussy-willow branches are blessed in the church.
The week before Easter, the Great (Velykyi) Week (Holy Week), is called the White (Bilyi) or Pure (Chystyi) Week. During this time an effort is made to finish all field work before Thursday, since from Thursday on work is forbidden. Pure (Maundy) Thursday is connected with ritual of clarification by water.
On Passion (Strasna) Friday—Good Friday—no work is done. In some localities, the Holy Shroud (plashchanytsia) is carried solemnly three times around the church and, after appropriate services, laid out for public veneration.
Saturday evening people gather in the church for the Easter vigil till the very morning when priests bless the food believers brought. After that people go home to celebrate Easter with their families. If they meet other people on the way they say: “Christ is risen!” and these people should reply “Risen indeed”. All the people exchange Easter greetings and give each other painted eggs (krashanky).
Easter cake (‘Kulich’) and painted eggs (‘Krashanki’) are the symbols of Ukrainian Easter and obligatory food on the table this day. Kulich is baked from yeast dough in the form of cylinder. Krashanka is a boiled and painted egg. On this Day Ukrainian kids play their favorite Easter game: knocking the eggs. If you knock somebody’s egg and you egg is not broken than you are the winner.
The krashanky and pysanky (Easter eggs) are an old pre-Christian element and have an important role in the Easter rites. On this day they are given as gifts or exchanged. There is also the rite of sprinkling with water, which is still carried on in Western Ukraine on the next day afrer Easter (Wet Monday, Oblyvanyi ponedilok). It is practiced by young people, the boys usually splashing the girls with water.
During the Easter season in Ukraine the cult of the dead is observed. The dead are remembered during the whole week after Easter, especially on the first Sunday following Easter Sunday. People gather in the cemeteries, bringing with them a dish containing some food and wine, which they consume, leaving the rest at the graves.
Похожее изображение
Questions to answer
1. What can you usually see on Easter cards?
2. What were Monday, Tuesday for Ukrainian people?
3. What animal is a symbol of Easter in Britain?
4. How are Easter funs in Ukraine called?
5. What present does Easter Bunny give children?
6. What does the “blue” colour on eggs mean?
7. What are traditional eggs in Great Britain made of?
8. Were krashunky to be eaten?
9. Where do British parents hide their Easter eggs?
10. Were pysanky to be eaten?
11. What kind of bread do English people usually have at Easter?
12. Why do people go to church at night before Easter?
13. What is on the top of there buns?
14. How do people greet each other?
15. What did people use to eat them?
16. What is the next Sunday after Easter called?
Easter is the most important festival in the Christian church year. It begins with Good Friday. The Romans killed Jesus Christ in Jerusalem about two thousand years ago. Christians believe in the Resurrection of Jesus Christ on the third day after his Crucifixion.
Why is Easter on a different day each year? This is because Easter Sunday is the Sunday after the first full moon after the first day of spring (21 March).
Easter eggs, Easter Rabbit (Easter Bunny) and sending Easter cards are tradition not only in Britain. The cards are often in green or yellow or show baby animals, because lots of animals are born in spring. This tradition goes back to the 19th century.
But there are also other important traditions.
Holy Thursday/Great Thursday – Maundy Thursday
The Royal Maundy is an ancient ceremony which has its origin in the commandment Christ gave after washing the feet of his disciples on the day before Good Friday.
It seems to have been the custom as early as the thirteenth century for members of the royal family to take part in Maundy ceremonies, to distribute money and gifts, and to recall Christ's simple act of humility by washing the feet of the poor. Henry IV began the practice of relating the number of recipients of gifts to the sovereign's age, and as it became the custom of the sovereign to perform the ceremony, the event became known as the Royal Maundy.
In the eighteenth century the act of washing the feet of the poor was discontinued and in the nineteenth century money allowances were substituted for the various gifts of food and clothing.
Maundy money as such started in the reign of Charles II with an undated issue of hammered coins in 1662. The coins were a fourpenny, threepenny, twopenny and one penny piece but it was not until 1670 that a dated set of all four coins appeared.
Today's recipients of Royal Maundy, as many elderly men and women as there are years in the sovereign's age, are chosen because of the Christian service they have given to the Church and community. At the ceremony which takes place annually on Maundy Thursday, the sovereign hands to each recipient two small leather string purses. One, a red purse, contains - in ordinary coinage - money in lieu of food and clothing; the other, a white purse, contains silver Maundy coins consisting of the same number of pence as the years of the sovereign's age.
Maundy money has remained in much the same form since 1670, and the coins used for the Maundy ceremony have traditionally been struck in sterling silver save for the brief interruptions of Henry's Vlll's debasement of the coinage and the general change to 50% silver coins in 1920.
Good Friday – Hot Cross Buns
A traditional favourite on Good Friday in England, Hot Cross Buns are a spicy currant or raisin studded yeast bun, topped with a ›Cross‹ of lemon flavoured icing. While Christians have adopted the cake and the symbolism of the cross, it wasn't always so. To Pagans then as now, the cross was symbolic of the sun wheel, which symbolizes perfect balance at the time of the Spring Equinox.
Hot Cross Buns were probably originally used in ceremonies and rituals and the Christian Church attempted to ban the buns, although they proved too popular. Left with no alternative but defeat, the church did the next best thing and ›Christianized‹ the bread with Queen Elizabeth I passing a law which limited the bun's consumption to proper religious ceremonies, such as Christmas, Easter or funerals.
There is a story of a widow whose son was a sailor. He asked his mother to bake him hot cross buns on his return on Good Friday. But he never came back. Every Good Friday his mother made a new bun for him and hoped that he would come back. She collected all the buns in a net. When she died her old cottage was replaced by a pub – ›The Widow's Son‹ where the buns can be seen today. Every year a sailor adds a new bun to the collection in the net. Sailors from around Britain come to the pub and sing and pray for the widow.
Holy Saturday
This day is often called Easter Saturday which is not correct. Easter Saturday is the Saturday after Easter Sunday.
Easter Day
For Christians Easter Sunday is the high point of the year. They celebrate the Resurrection of Jesus Christ.
Easter eggs are important in Britain, too. They are a symbol of rebirth in most cultures. People decorate them with different colours using special techniques. Children believe that the Easter Rabbit hides the eggs in the garden. Even King Edward I of England made the practice of coloured eggs more famous. He ordered 450 eggs to be coloured for Easter gifts in 1290.
People like to bring home a container of Easter water to be used at home for family blessings on persons, house, etc.
A traditional food is Roast lamb for dinner on Easter Day.
Easter Monday
In some areas ›egg rolling‹ is still popular today. People take the eggs to the top of a hill and roll them down. The first egg to get to the foot of that hill is the winner.
Похожее изображение
On the first day of April if someone should say,
«I'll give you a monster, a basket of hay, 
a ride in a rocket, and ten games to play,» just laugh and remember…
It's APRIL FOOL'S DAY!
APRIL FOOL'S DAY
American author and satirist Mark Twain summed up the nature of the holiday thus: "The first of April is the day we remember what we are the other 364 days of the year." It is a day for harmless tricks and good laughs. The origin of April Fool's Day or 'All Fools' Day goes back to the dilemma faced by many Europeans in 1562 when Pope Gregory introduced a new calendar, one which shifted the start of the new year from its traditionally warm nesting place of April 1 to
the cold and dreary date of January 1. This change was so dramatic, and, considering the supreme power of the church, so universal in its sweep, that very soon those who hadn't heard of or didn't believe in the calendar change, and continued to celebrate the new year on April first, were christened "April Fools", and became the targets of ridicule and the brunt of some pretty serious jokes and pranks.
Today in the United States both children and adults play small tricks on each other. Among some common tricks are trying to .convince someone that their pants or skirt has a rip down the centre backseam, pointing down to a friend's shoe and saying "Your shoelace is untied". Putting salt in the sugar bowl is another common prank, so beware. If the trickster is still around he or she may take credit for his deed by shouting "April Fool". If you are the innocent victim of such mischief, your first reaction may be to wring the scoundrel's neck. However, in the interests of allowing a cultural tradition to survive at least one more year, please consider the date and "take it with a grain of salt".
VOCABULARY
harmless ['hu:mlɪs] — необразливий, нешкідливий
origin ['ɔrɪdʒɪn] — походження
Pope [pəup] — Папа римський; піп, священик
to shift [ʃɪft] — переміщати, пересувати; міняти, змінювати
dreary ['drɪərɪ] — похмурий, понурий, сумний
prank [præŋk] — витівка, пустощі, жарт
to convince [kən'vɪns] — переконувати; запевняти
rip [rɪр] — розріз, дірка; розпоротий шов
seam [si:m] — шов
to beware [bɪ'wɛə] — берегтися; стерегтися, остерігатися (чогось)
trickster ['trɪkstə] — обманщик; хитрун, спритник
to take credit for smth. — приписувати собі в заслугу що-небудь
innocent victim ['ɪnəs(ə)nt 'vɪktɪm] — безневинна жертва
mischief ['mɪstʃɪf] — пустощі, витівки
to wring [rɪŋ] smb. 's neck — скрутити кому-небудь шию
scoundrel ['skaundr(ə)l] — негідник, падлюка
to take it with a grain of salt [sɔ:lt] — ставитися до цього критично QUESTIONS
1. What holiday had been celebrated on April 1st before a new calendar was introduced?
2. Who were "April fools "?
3. How do you celebrate "All Fools' Day"?
4. What are the usual jokes on this day?
5. What tricks have you played?
April Fools' Day, sometimes called All Fools' Day, is one of the most light-hearted days of the year. Its origins are uncertain. Some see it as a celebration related to the turn of the seasons, while others believe it stems from the adoption of a new calendar.

New Year's Day Moves

Ancient cultures, including those of the Romans and Hindus, celebrated New Year's Day on or around April 1. It closely follows the vernal equinox (March 20th or March 21st.) In medieval times, much of Europe celebrated March 25, the Feast of Annunciation, as the beginning of the new year.
In 1582, Pope Gregory XIII ordered a new calendar (the Gregorian Calendar) to replace the old Julian Calendar. The new calendar called for New Year's Day to be celebrated Jan. 1. That year, France adopted the reformed calendar and shifted New Year's day to Jan. 1. According to a popular explanation, many people either refused to accept the new date, or did not learn about it, and continued to celebrate New Year's Day on April 1. Other people began to make fun of these traditionalists, sending them on "fool's errands" or trying to trick them into believing something false. Eventually, the practice spread throughout Europe.
Dear Ladies! Dear Girls!
 I congratulate you with this remarkable holiday the 8th of March!
I wish you great love, warm-heartedness and infinite happiness!
Let all your dreams and desires will come true. 
Let there always will be spring and joy of life 
in your hearts!
Every year on March 8 women in many countries celebrate International Women's Day.The UN said that this day is dedicated to the theme of protection of the female population, the struggle for the right to equality and emancipation.On this day to congratulate all women, young and old, to give them flowers and gifts.Congratulations on March 8 women are usually organized at the enterprises of men.On the eve of the festival they arrange small corporate, give women flowers and admire their beauty.

5 головних тенденцій оновлення програм 5-9 класів


Вже більше тижня будь-хто має можливість запропонувати зміни до оновлення програм базової школи (5-9 класи) та взяти участь в обговоренні на онлайн-порталі EdEra. Станом на ранок вівторка, 21 лютого, долучилося понад шістсот осіб, які залишили 4 тис 858 повідомлень: пропозицій до програм та коментарів до них. Прес-служба Міносвіти підготувала інформацію про основні тенденції думок громадськості.
Пропозиції – різноманітні, однак можна виокремити п’ять основних тенденцій того, що пропонують і з чим сперечаються дописувачі.
Тенденція №1: Якість важливіше кількості
Майже усі програми мають коментарі-нарікання з боку вчителів, що кількість завдань, які передбачені програмами, просто неможливо реалізувати за час, відведений на вивчення предмету.
Наприклад, навчальна програма з предмету «Мистецтво» у 7 класі передбачає, що діти в результаті мають вміти «виконувати сучасні вокальні твори, зокрема мовою оригіналу, створювати елементарний музичний супровід до них», «створювати власні музичні композиції з використанням комп’ютерних технологій» тощо.
Учасники обговорення зазначають, що такі вміння та знання можна отримати лише в музичній школі або у закладах, де на вивчення музичної складової виділяється більше часу, ніж 1 година на тиждень.
«Незрозуміло, де й коли учні отримали навички створення власних музичних композицій з використанням комп’ютерних технологій. Це великий комплекс знань і навичок, який має суто професійну спрямованість», – зазначає коментатор.
В обговоренні «Природознавства» дописувачі пропонують виокремити час для ґрунтовного виконання проектів, скоротивши їх кількість. Зокрема, пропонується прибрати «інформаційні проекти» – орієнтовані на опис історії відкриттів – та більше часу приділити виконанню практичних проектів.
Тенденція №2: Сучасні теми для сучасних дітей
Дописувачі вказують, що програми не враховують сучасну дійсність, в якій живуть діти, та потреби, які ставить перед ними сучасний світ.
Коментатори програми з «Англійської мови» для загальноосвітніх шкіл вказують, що серед тем «ситуативного спілкування» для учнів 5-9 класів зовсім не передбачено тем на вивчення «комп’ютера» та слів, які пов’язані з його використанням. Це при тому, що зараз використання різноманітних ґаджетів пронизує практично всі сфери людського життя.
Програма з інформатики також зазнала значної критики – дописувачі нарікають, що в ній закладено вивчення речей, які сучасні діти вміють робити починаючи з дошкільного віку.
«Я запитала в своєї донечки, яка вчиться у 5 класі, що тобі цікаво з інформатики, і ось що почула у відповідь: «Мам, ти коли будеш писати побажання щодо курсу, скажи їм, що не треба нас вчити таких елементарних речей у 5 класі, як створювати папки, як копіювати тощо». Нецікаво діткам ХХІ століття викладання предмету інформатики за цією програмою, вони вже знають більшу половину цієї інформації», – наголошує одна із дописувачок.
Тенденція №3: Міжпредметні зв’язки
Більшість предметів, особливо споріднені, безпосередньо впливають на вивчення один одного. Згідно з чинною програмою, з фізики діти повинні в 7 класі вивчити тему «Пружність», зокрема освоїти закон Гука. Щоб зробити це повноцінно, вони вже мають освоїти вектори. При цьому тема вектори вивчається з математики лише у 8 класі. Тобто через рік.
Дописувачі, що висловлюють пропозиції до «Української літератури», пропонують підсилити знання школярів з історії, інтегрувавши в програму тексти, в яких художньо зображують різні історичні події.
«Пропоную додати до розділу вивчення дилогії Станіслава Тельнюка «Грає синє море» та «Яром-долиною»... Ці твори присвячено малодослідженій історичній події – союзницьким зносинам Запорізької Січі з Кримським ханством наприкінці двадцятих років XVII століття. Читачі дізнаються про похід запорізького війська на чолі з гетьманом Михайлом Дорошенком через Перекоп, про підступні плани Османської імперії, про подвійну гру польської, шведської та папської дипломатії, боротьбу козацької і турецької розвідок. Цей історичний період вивчається учнями 8 класу з «Історії України», тому буде цікаво порівняти історичні події та художнє бачення цих подій», – пропонує один з коментаторів.
Тенденція №4: Менше теорії – більше практики
Вивчення предметів, в першу чергу, має бути орієнтоване на реальні навички – з цим погоджуються коментатори до абсолютної більшості програм.
Дописувачі, що обговорюють програми з «Хімії», пропонують «зменшити вивчення історичної складової законів», щоб виділити більше часу на прикладне вивчення предмету.
Пропонується також зробити викладання більш жвавим, використовуючи твори відомих письменників-популяризаторів науки: «Як Вам ідея подати органічну хімію, як Айзек Азимов у своїх книгах «Мир углерода» і «Мир азота». Чи можна це розглядати як варіант? Все-таки – це лише знайомство із органікою. І в 9 класі цей розділ має більше формувати світогляд і ціннісні орієнтації», – пропонують на сторінці обговорення.
«Українську мову» також радять зробити більш прикладною – замінити частину творів і переказів текстів публіцистичного, наукового й художнього стилів, які передбачені програмою, на вироблення текстотворчих навичок у розмовно-побутовому стилі.
Тенденція №5: Врахування вікових особливостей дітей
Дописувачі вказують, що вимоги до деяких програм не відповідають ні можливостям, ні зацікавленням дітей, для яких написані.
Яскравий приклад – програма із зарубіжної літератури для 8 класу. Дописувачі зазначають, що у 8 класі діти не можуть глибоко і з розумінням оволодіти темою «Антична література». По-перше, вона складна, по-друге, у більшості дітей вона не викликає зацікавленості.
Подібні пропозиції містить і програма з «Природознавства». Наприклад, пропонують вилучити з програми вимогу «учень описує туманності різних типів та галактики різних типів», «розрізняє типи туманностей і галактик». Натомість радять залишити вивчення лише загального поняття про ці явища. На думку коментаторів, для 10-річних дітей ці теми заважкі.
Координатор проекту оновлення програм базової школи Сергій Горбачов відзначає, що найбільш активно триває обговорення програм з «Історії» та «Зарубіжної літератури».
«На жаль, з основних природничих предметів – фізики та хімії – пропозицій не так багато. Англійську мову також обговорюють не так жваво, а інші іноземні мови отримують ще менше уваги громадськості. Сподіваємося, що цього тижня більше дописувачів захочуть приєднатися до нас та долучитися до оновлення програм», – розказав Сергій Горбачов.
Міносвіти нагадує, що 13 лютого стартувало онлайн обговорення навчальних програм базової школи (5-9 класів). Перша сесія онлайн-обговорення програм триватиме 11 днів – до 24 лютого.
Ще 11 днів – з 25 лютого до 7 березня робочі групи за участі модераторів розглядатимуть пропозиції і формуватимуть варіант документу на обговорення. 15 березня починається 2 сесія онлайн обговорення, що триватиме 8 днів – до 22 березня.

“Школа може підрізати крила, якщо система орієнтована на середній результат”, - Лілія Гриневич в Лондоні з презентацією “НУШ: Розробка політики для розвитку талантів”

Освітня система України має інструменти, що дають дітям успішно розвинути свої таланти, але їх недостатньо, щоб досягнути до кожної дитини, тому країна розпочинає масштабну освітню реформу. Про це йшлося під час виступу Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич на Світовому освітньому форумі в Лондоні.
“Україна традиційно має систему установ позашкільної освіти, які фінансуються з державного і місцевих бюджетів. 10% дітей, які беруть участь в діяльності після школи, відвідують українську "Малу академію наук". Можливо вам буде цікаво, що молоді українські дослідники вже отримали понад 160 патентів на винаходи в області комп'ютерних, технічних і природничих наук, а також у фізиці і астрономії”, - розповіла Лілія Гриневич.
Вона наголосила, що досвід Малої академії наук є унікальним для світу і одним із найефективніших українських інструментів для виявлення і підвищення талантів серед молоді. Однак, цього недостатньо, “нам все ще потрібно знайти більш ефективні способи, щоб забезпечити кожній дитині в Україні можливості розвивати всі свої таланти і здібності.” 
Міністр зазначила, що для того, аби дати шанс кожній дитині успішно розвинути свої таланти, Україна має перезавантажити свою систему середньої освіти, адже саме вона може вплинути на долю практично кожної дитини.
“Нам необхідно зробити так, щоб наші вчителі мали статус і повагу, розуміли важливість їх ролі. Нам необхідно перезавантажити нашу систему підготовки вчителів, щоб виростити нового українського педагога, який цінує кожного учня і відкритий до найбільш ефективних форм навчання. Нам потрібно перетворити школу в дивовижну подорож у невідоме, де навчання рухає природна цікавість, а життєві навички дитини розвиваються поряд з талантом дитини та її природними здібностями. Іншими словами, нам потрібна Нова українська школа”, - повідомила Лілія Гриневич.
Важливим інструментом освітньої реформи має стати відкриття освітньої онлайн платформи, де будуть зібрані освітні матеріали не лише для вчителів та дітей, а й для кожного громадянина України. Платформа має стати не тільки ресурсом для взаємодії та обміну передовим досвідом, але також буде забезпечувати рівний доступ до безкоштовної освіти для тих дітей, які залишаються на окупованих і анексованих територіях, а також учнів з віддалених сільських районів і учнів з особливими потребами.
“В даний час ми шукаємо партнерів для спільного фінансування цієї ініціативи, і ми хотіли б запросити до співпраці усіх, хто має відповідний досвід і знання”, - додала Міністр.
Підбиваючи підсумки Лілія Гриневич підкреслила, що Нова українська школа є однією з основних політичних реформ в майбутньому. Вона має забезпечити інвестиції в розвиток людського капіталу заради інноваційного зростання країни і самореалізації кожної людини.
“Школа може підрізати крила, якщо система  орієнтована на середній результат. Школа повинна пропонувати різноманітні можливості для розвитку особливих талантів у людей, знаходити, в чому вони можуть бути успішні, і  підготувати до життя у світі, що постійно змінюється. Школа також має пильно слідкувати за глобальними тенденціями і змінами, в іншому випадку ми ризикуємо підготувати учнів до світу, якого вже не існує”, - завершила свій виступ Лілія Гриневич.
Після виступу Міністр взяла участь у панельній дискусії на тему «Розробка політики для розвитку навчання (Policy making for development of teaching)».  Учасники зазначали, що успішна освітня система має включати постійне професійне вдосконалення вчителів. А також, що “1 долар інвестиції в шкільну освіту приносить 10 доларів економічного розвитку”. 
Нагадуємо, що упродовж 23-25 січня Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич перебуває з робочою поїздкою в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії, де бере участь у Світовому освітньому форумі (The Education World Forum) та проведе низку зустрічей.

Учнівські предметні олімпіади потребують змін

Маючи 25-річний досвід у проведенні учнівських олімпіад, конкурсів з навчальних предметів, конкурсів-захисту науково-дослідницьких робіт, олімпіад зі спеціальних дисциплін, конкурсів фахової майстерності, турнірів, інших інтелектуальних змагань, учитель обов’язково замислиться над їх доцільністю та особливостями. Своє бачення питань щодо проведення в Україні учнівських предметних олімпіад висловлює вчитель історії та правознавства Ужгородської класичної гімназії Федір Брецко.
Загальне про учнівські предметні олімпіади у ЗНЗ
В усіх типах загальноосвітніх навчальних закладах у жовтні місяці починається «учнівська олімпіадна лихоманка», яка тіпає учнів і вчителів. Завдання кожного вчителя-предметника – виставити команду учасників шкільних олімпіад, а завдання учнів – відкараскатися від участі в цих добровільно-обов’язкових заходах. Для участі в олімпіадах вибирають найчастіше одних і тих самих учнів, які більш-менш успішно навчаються з усіх навчальних предметів. І ці бідолахи тиждень або й більше «паряться» на них.
Рівень завдань звичайно розрахований на рівень, вищий за середній, а знання учнів сучасних середніх шкіл такими ж середніми і є. Тому не дивно, що майже ніхто з них далі районного конкурсу, де посідає далеко не перші місця, не рухається. Учні спеціалізованих шкіл є, природно, більшою мірою підготовленими, і, відповідно, вони просуваються далі.
На всіх олімпіадах, починаючи з районної, членами журі є вчителі шкіл. І вони, безумовно, не можуть спокійно спостерігати, як їхні улюбленці мучаться на шляху до вищих місць. У хід іде весь арсенал: від підказок на місці, непомічання відвертого списування – до виправлення потрібних робіт у процесі перевірки. Однак інколи трапляються сумлінні й чесні люди, і тоді учень, який посів третє місце на міській/районній олімпіаді, посідає вище – на обласному рівні. У багатьох школах кваліфікаційну оцінку вчителів ставлять у пряму залежність від кількості учнів – переможців олімпіад. А де ж їх стільки взяти? От і доводиться «крутитися»...
Чи виконують олімпіади за нинішніх умов своє завдання, покладене на них за радянських часів, – виявлення та сприяння розвиткові обдарованих учнів? Можна сказати, що це завдання вони ніколи не виконували, оскільки обдаровані, талановиті діти, які мали нахил до вивчення певного предмета, самі знаходили шляхи його поглибленого вивчення. Учні – переможці найвищих рівнів олімпіад – мали пільги під час вступу у вищі навчальні заклади, та на практиці вони практично не реалізовувалися. Отже, свого завдання олімпіади не виконували й раніше, а нині – і поготів. Постає питання: чи потрібні шкільні інтелектуальні змагання, в яких усе відомо заздалегідь?
Учнівські предметні олімпіади характеризуються наступним:
1. Олімпіада – це вид змагання, що стимулює потяг окремих учнів до самоосвіти, виховує наполегливість, поглиблений інтерес до предмета, вміння долати труднощі, виробляє навички роботи з довідковою та науково-популярною літературою.
2. Учнівські предметні олімпіади не порушують хід загальноосвітнього процесу, вони є додатковим полем вияву для природно обдарованих та індивідуально зацікавлених учнів.
3. Учнівські олімпіади (конкурси) є складовими державних програм різних рівнів, спрямовані на виконання Указу Президента України від 30 вересня 2010 року №927/2010 «Про заходи щодо розвитку системи виявлення та підтримки обдарованих і талановитих дітей та молоді». Програми спрямовані для реалізації державної політики у сфері створення сприятливих умов для виявлення, навчання, виховання і самовдосконалення обдарованої молоді, створення умов для її гармонійного розвитку, застосування її здібностей в Україні, а також залучення педагогічних працівників до роботи з обдарованою молоддю на певний період. До речі, функціонує навіть відділ роботи з обдарованою молоддю Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України.
4. Олімпіада приносить користь лише тоді, коли є кінцевим етапом цілого комплексу групових, індивідуальних, класних та позакласних заходів і коли їм передує велика підготовча робота всього педагогічного колективу.
5. Найбільш суттєвий внесок у підготовку й проведення олімпіадних змагань вносить учитель – компетентний помічник і консультант, організатор колективної чи самостійної пізнавальної діяльності, який безпосередньо працює з дітьми, організовує і проводить шкільний тур олімпіади, готує своїх учнів до наступних етапів.
6. Аналіз рівня змагань різних етапів дає змогу визначити дві тенденції: перша – постійне підвищення рівня складності олімпіадних завдань, друга – збільшення розриву між рівнем знань, які здобуває школяр у звичайній загальноосвітній школі на уроках, і рівнем знань учнів, які беруть участь в олімпіаді.
7. В останні роки олімпіади стають не стільки змаганням між учнями, скільки змаганням між вчителями та закладами, а місцеві органи управління освітою в один ряд з іншими основними критеріями оцінюють школи за кількістю перемог на олімпіадах, хоча це неправильно.
8. Нині основний принцип fair play(чесна гра) як олімпіадний принцип рівних шансів для усіх учасників піддається сумніву у масштабних вимірах.
9. Поступово добровільна форма участі в олімпіаді набула здебільшого форми добровільно-примусової; дітям зі звичайних шкіл важко конкурувати з учнями спеціальних шкіл, а це – гімназії, коледжі, ліцеї, які за Законом України «Про освіту» трактувались як заклади для обдарованих дітей. Проте в Законі «Про загальну середню освіту» ці заклади називаються закладами профільного або поглибленого вивчення. Робити ж якісь параолімпійські ігри недоцільно, бо абсолютно однакових умов для учасників ми все одно ніколи не створимо.
10. Нині роль вчителя дуже низька з точки зору впливу на навчання учнів, а запит на розумних й талановитих дітей у суспільстві поступово вичерпується, тому і продаються відповіді до всього, в школі діти вчаться більше списувати ніж учитися, а при таких умовах пов’язати атестацію вчителя із результатами олімпіад просто не вірно.
11. Пострадянська схильність до тотального контролю призводить до того, що в «архітектурі» нашої шкільної системи головними є не вчителі та учні з батьками, а управлінсько-бюрократичні та методично-інструктивні супутні школі служби. Це й призводить до надії школярів та батьків не на власні зусилля, а на неофіційні канали впливу на організаторів різних етапів підведення підсумків діяльності, у тому числі – й учнівських олімпіад.
12. У кожній предметній дисципліні давно сформувалося вчительське ядро неформальних лідерів, які всіма засобами блокують розширення кола конкурентів та відкритість і прозорість турнірних процедур.
13. Практика додаткового нагляду та супроводу учнівських олімпіад у вигляді предметно-методичних комісій (служб), обласних інститутів підвищення кваліфікації педагогічних працівників, предметних інспекторів при МОН України є всього лише симптомами хвороби шкільного організму або продовженням переліку симптомів хвороби школи радянського типу.
14. У більшості країн (наприклад, у США, Франції, Польщі) не ЗНЗ та місцеві органи управління освітою проводять олімпіади, а незалежні регіональні та центральний офіси, і вхід на олімпіаду є вільним для кожного охочого. Звісно, ніхто в державі й подумати не може, що якийсь учень наперед знатиме зміст завдання – прямо чи опосередковано, бо олімпіадні завдання не готують ані шкільні вчителі, ані члени журі.
15. Причетні до олімпіад спеціалісти знають, що завдання олімпіадних змагань для навчальних предметів базового рівня стали все більше містити матеріали університетської (академічної) програми, бо такі елементи подаються на міжнародних олімпіадах. Це стосується й олімпіадних завдань з інших небазових предметів, наприклад, з економіки, правознавства тощо.
16. Уже стало ледь не нормою те, що на різних рівнях олімпіади складні авторські задачі, рівняння, описові чи творчі завдання розв’язують лише пару учні – вихованці членів журі чи авторів завдань, або учні, яким за певну винагороду посприяли перші або другі. Вже не кажучи про інші «підводні камені» процесу перевірки (оцінювання) та нарахування балів на фоні існування членів журі поміж колегами чи експертами у пошуках знайомого учнівського почерку тощо.
17. Учням, учасникам олімпіад міського та обласного рівнів, та їхнім вчителям добре відома реакція предметних комісій на процедуру апеляції результатів. А про те, щоб побачити роботи переможців (призерів), годі й заїкатись. Потім часто виявляється, що нагороджені дипломами І-го ступеня не збираються їхати на фінальний тур (хвороба, надумані причини), або якщо і їдуть, то показують там провальні результати. Або як пояснити незаперечний факт, коли окремі переможці чи призери предметних олімпіад нездатні виконати тестові завдання ЗНО й на 170 балів?
18. Рівень «кваліфікації» деяких місцевих предметно-методичних комісій не витримує ніякої критики. У цих предметно-методичних комісіях завжди є такі «експерти», для яких варіанти розв’язку, сформульовані не так, як у їхніх посібниках, є неправильними – в тому числі й абсолютно вірні.
19. Про рівень «цінності» нашого учнівського олімпіадного руху говорить поширена думка: «Якщо прибрати пільги для призерів олімпіад, то ними ніхто не буде займатись». Але ж якщо прибрати пільги, то отримаємо навпаки – зростання інтересу до олімпіад з боку амбітних учнів та вчителів, бо в тіньового сектора зникне бажання вплинути на підсумки олімпіад.
20. Справжнього розвитку суспільства на системі заохочення державними пільгами не досягти. Історичний радянський та пострадянський досвід – тому підтвердження. Сучасний тренд розвитку цивілізації полягає у розвитку конкурентоздатності через ініціативність в однакових для всіх умовах.
Думки про учнівські предметні олімпіади
Випускник вишу: «По-різному вимірюється ставлення до шкільних предметних олімпіад самих олімпійців як багаторічних, так і свіжих. Вони апріорі поділяються на дві групи: переможців-призерів та учасників».
Чиновник-освітянин: «Попри поступове накопичення недоліків у проведенні шкільних олімпіад школи, органи управління освітою усіх рівнів продовжують їх проводити, до речі, витрачаючи на них не одну гривню платників податків».
Вчитель: «Склад членів журі визначають органи управління освітою без жодного погодження з ними».
Учень 11 класу: «У кожній школі учні беруть участь в учнівських олімпіадах з декількох навчальних предметів. Такі учні з улюблених навчальних предметів беруть участь залюбки, а з інших – або не можуть відмовити учителю, або погоджуються за штучно підвищені бали з навчального предмета».
Член журі: «Нині учнівська олімпіада набула «гігантоманії», бо у переліку є понад 20 навчальних предметів. Серед них навіть ті, які вивчаються з найменшою кількістю годин, наприклад, з астрономії (17 годин). Або як можна проводити олімпіаду з основ економіки в 11 класі, коли учні лише з вересня приступили до вивчення азів економіки, а у жовтні – шкільний етап олімпіади?»
Працівник управління освітою: «В Україні є унікальні та яскраві приклади таланту чи неймовірної працелюбності, ентузіазму чи унікальної винахідливості. Але поряд з цим існують банальні фальшування. Знаю не одного сильного вчителя, що припинив готувати учнів до олімпіад після того, як пересвідчився в прямих підставних результатах «правильних» хлопців та дівчат».
Член журі: «Побувала в журі різних рівнів. І запевняю – система олімпіад і конкурсів прогнила остаточно. Треба щось змінювати, або в такому вигляді як вони є, відмінити. Реальних результатів вони не показують».
Від себе додам. Ставлення науково-педагогічних працівників до сутності проведення шкільних олімпіад чи інтелектуальних змагань залежить від двох головних чинників:
  • від природної обдарованості учня (учнів) та його вчителя (викладача);
  • від можливості на усі сто використати сам процес (процедуру) проведення олімпіади усіх рівнів.
Ось приклади дії двох вищезазначених головних чинників.
Один вчитель (викладач) математики буде двома руками за проведення олімпіади з математики аж до міжнародного рівня через унікальні й творчі здібності учнів, котрі йому потрапили, а другий – через відсутність таких – не проявлятиме навіть ініціативності. Той, хто складає завдання, без докорів совісті, за певні вигоди (спокуси) у різних «дозах», залежно від рівня навчальних досягнень учня, просто продає і буде продавати ці завдання, визначаючи наперед результати «інтелектуальних змагань».
У навчальному закладі, де проходить олімпіада, обов’язково є і будуть переможці чи призери через пряму можливість допомогти учневі стати ним, до речі, залежно від його рівня навчальних досягнень, бо вчитель цієї школи знає потенційні можливості своїх олімпійців. Члени журі, залежно від рівня добропорядності, знаючи почерки своїх учнів, також вдаються до підвищення балів своїм майбутнім олімпійцям. Ось вона, учнівська олімпіадна реальність.
Лікування «хвороб» олімпіадного руху
Задля подолання нагромаджених довкола учнівських предметних олімпіад проблем, що набули руйнівного характеру, необхідно оновити організацію олімпіадного руху перш за все шляхом мінімізації суб’єктивних впливів на хід олімпіади та позбавлення державних пільг для переможців (призерів) олімпіади.
Організацію проведення учнівських предметних олімпіад обов’язково необхідно проводити із застосуванням сучасних інноваційно-інформаційних технічних засобів, які унеможливлять чи нейтралізують негативний вплив (дії) суб’єктивного фактора. Наприклад, комп’ютерна програма «генератор випадкових чисел» із великої кількості готових олімпіадних завдань на електронних носіях миттєво складає олімпіадну роботу для учасника олімпіади із будь-якого навчального предмета.
Носіями олімпіадних завдань можуть виступати регіональні центри УЦОЯО, інтелектуальні центри ВНЗ, незалежні центри конкурсних змагань тощо.
Оновлення учнівської олімпіади: власні пропозиції
Організація проведення учнівських предметних олімпіад повинна ґрунтуватися на таких засадах:
  • відокремленість учнівських предметних олімпіад від загальноосвітніх навчальних закладів (це означає позбавлення суб’єктивного впливу на проведення олімпіад з боку ЗНЗ, які повинні виступати виключно в ролі статистів);
  • добровільність учасників (ніяких лімітів на кількість учасників предметних олімпіад, ніякої відповідальності ЗНЗ перед місцевими органами управління освітою у разі відсутності чи неявки учасників предметних олімпіад);
  • добровільність членів журі (це означає позбавлення будь-якого тиску на вчителів у разі небажання ними бути) та формування двох складів журі: журі для проведення письмового туру (оцінювання письмових робіт) та журі для проведення усного туру (оцінювання результатів навчальних досягнень з навчального предмета);
  • проведення міського/районного, обласного та республіканського етапів виключно у двох формах: письмовому та усному (це призведе до відтоку недобропорядних дорослих і так званих липових учасників, унеможливить корупційність окремих освітніх чиновників та можливий витік завдань олімпіадних робіт, а також дасть можливість учасникам олімпіади відповідально ставитися до вибору навчального предмета та до ретельної його підготовки). Заочний тур олімпіади не варто проводити, бо він не демонструє реального рівня знань, оскільки значна частина учасників будуть працювати не самостійно;
  • проведення учнівської олімпіади лише з тих навчальних предметів, які є у переліку предметів ЗНО: українська мова, українська література, математика, історія України, географія, біологія, хімія, фізика, іноземна мова. Це базові навчальні предмети, які вивчаються у ЗНЗ як по вертикалі (в основній та старшій школі), так і по горизонталі (з достатньою кількістю навчальних годин), а окремі з них проводяться на міжнародному рівні;
  • повна анонімність учасників предметної олімпіади та ретельне шифрування олімпіадних робіт (це означає відсутність заздалегідь обліку ЗНЗ та персонально учасників від ЗНЗ у проведенні олімпіади);
  • доброчесність учасників олімпіади та відповідальність за порушення принципу чистоти та об’єктивності інтелектуальних змагань.
Варіант лікування олімпіади з математики: пропозиція математиків
Сутність даного проекту полягає в тому, щоб сформувати системну роботу педагогічно-учнівських колективів усіх закладів міста/району протягом усього навчального року. Візьмемо, наприклад, олімпіаду з математики і сплануємо наступні системні кроки.
Крок перший: формується загальна предметна база завдань на міську/районну олімпіаду. Ініціативними вчителями набирається десь 1000 (тисяча) завдань з математики (як предмета, найбільш поширеного у вивченні учнями) по фіксованих розділах програми 10-х та 11-х класів. Кожне завдання має супроводжуватися правильною відповіддю, але без пояснення розв’язку. У супровід цього методичний кабінет з числа вчителів, що атестуються на звання вчителя-методиста, організовує консультації для інших вчителів шкіл, котрі прагнуть брати участь в олімпіаді представництвом своїх учнів.
Крок другий: усі завдання сортуються за всім відомою комп’ютерною класифікацією та подаються до вільного доступу на сайт міського/районного управління освіти.
Відповідальним за ці перші два кроки є сенс призначити авторитетного вчителя математики, котрий одночасно вільно володіє інформаційною технікою роботи з масивами даних.
Крок третій: у день олімпіади в присутності всіх організаторів, учнів-учасників та їхніх вчителів у великій залі із зазначено вище масиву (одна тисяча) завдань підбирається декілька варіантів завдання до конкурсного виконання за допомогою комп’ютерної програми «генератор випадкових чисел». Саме такий крок у декілька варіантів є необхідним задля переконання учасників в абсолютній незалежності вибору від суб’єктивного впливу. Відповідальним за розробку та застосування адаптованої до змісту олімпіади комп’ютерної програми «генератор випадкових чисел» доцільно призначити такого адміністратора/модератора сайту міського/районного управління освіти, який є ініціативним експертом щодо застосування новітніх інформаційних технологій в освіті.
Крок четвертий: методист, відповідальний за проведення заходу, демонстративно методом «сліпих очей» вибирає з цих декількох варіантів той один, що й буде задіяний на олімпіаді.
Крок п’ятий: голова та члени комісії олімпіади в супроводі відповідального за масив завдань у приміщенні міського/районного методичного кабінету, а не в школі, де проходить олімпіада, готують файл з правильним варіантом розв’язку і розміщують його на сайті міського управління освіти. Учні-учасники та їхні вчителі вже ввечері зможуть порівняти свій розв’язок зі стандартом від комісії.
Контроль в аудиторіях, де змагаються учасники олімпіади, здійснюють виключно непрофільні вчителі-предметники.
Фінальним актом відкритості та чесності у турнірному змаганні має бути вільний доступ усіх зацікавлених учасників до апеляцій та ознайомлення як зі своєю роботою, так і з роботами переможців за їхньої згоди.
Ключові організатори процесу мають бути премійовані за підсумками роботи з фонду заохочень міської/районної ради.
Від такого впровадження виграє, у першу чергу, міська/районна влада, бо різко зросте рівень довіри та поваги до неї з боку місцевої громади. Не менше виграє і місцева молодь, а з нею – і вся країна. Звісно, що не складно підібрати й дещо інші підходи. Головне полягає в тому, щоб спромогтися започаткувати новий, більш прозорий та позбавлений суб’єктивних впливів механізм діяльності.
Загальні висновки
1. Назріла нагальна необхідність повного оновлення процедури проведення учнівських предметних олімпіад, які зараз занурені в цілісну систему негативу.
2. Організація проведення шкільних предметних олімпіад повинна викликати головне – довіру її учасників.
3. МОН України повинно виступити ініціатором модернізації змісту, структури та організації проведення учнівських предметних олімпіад та дослідницько-пошукових конкурсів.

Випускники мають знати англійську на рівні В1, - Хобзей

Здобутком проведення Року англійської мови в Україні є збільшення кількості та якості літніх мовних таборів, в яких школярі вчаться спілкуватись англійською. Про це під час церемонії закриття Року англійської мови, що відбулась в Адміністрації Президента, сказав заступник міністра освіти Павло Хобзей.
За його словами, влітку в 127 українських школах відбулися англомовні табори GoCamp, в яких взяли участь 9 тисяч дітей.
«Для проекту було залучено 120 волонтерів із 40 країн світу. Також було організовано виїзні англомовні табори для дітей із Донецької та Луганської областей», - зазначив Павло Хобзей.
«Мета МОН – зробити так, щоб випускники шкіл випускалися зі знанням іноземної щонайменше на рівні В1, а зі спеціалізованої школи – на рівні В2», - додав заступник міністра.
У свою чергу співзасновник Global Office, народний депутат Мустафа Найєм зауважив, що стратегія поширення іноземних мов в Україні лише увійшла в дію.
«2016-ий був роком, коли ми пілотували різні проекти і дивились, які з них дають найбільші результати. Тож у 2017 році ми будемо масштабувати найбільш впливові заходи, охопивши всю країну. Ініціативи будуть продовжуватися до тих пір, поки англійською не заговорить вся Україна», - наголосила директор Global Office Оксана Нечипоренко.
Загалом вже наступного року будуть організовані літні мовні табори GoCamp для 100 тисяч українських школярів із залученням 1 000 іноземних волонтерів. У завданнях на 2017 рік – тестування 5 000 держслужбовців на знання іноземної мови, 2 000 з них матимуть змогу безкоштовно підвищити рівень володіння іноземною мовою.
Крім того, збільшиться кількість кінотеатрів, які показують фільми мовою оригіналу, а до початку «Євробачення» працівників служб таксі та готельно-ресторанного бізнесу безкоштовно навчатимуть англійської.







Детальніше »
Опубліковано о Немає коментарів:
Мітки: , , ,
Підписатися на: Дописи (Atom)